Academia.edu no longer supports Internet Explorer.
To browse Academia.edu and the wider internet faster and more securely, please take a few seconds to upgrade your browser.
Вступ до книжки "Криптадії Федора Вовка: винайдення сороміцького. Етнографія сексуальности на межі XIX–XX століть" , упоряд., підгот. текстів, комент. та покажч., археогр. і бібліогр. опрац. Марії Маєрчик і Олени Боряк; вступ. стаття Марії Маєрчик (Київ: Критика, 2018), C. 1-51. Inventing the Obscene: the Hidden Collections of Fedir Vovk (the Ethnography of Sexuality in the Late 19th and Early 20th Century) edited by Maria Mayerchyk and Olena Boriak comprises an archive of Ukrainian, Russian and Jewish bawdy folklore and invectives collected at the turn of the 20th century by Fedir Vovk (1847–1918), a well-known Ukrainian archaeologist, ethnographer and anthropologist who emigrated from the Russian Empire in 1879 and lived in Paris since 1887. The material was collected for the Kρυπτάδια: Recueil de documents pour servirà l’étude des traditions populaires (1883–1911), a Paris-based multilingual annual that specialized in publishing the “obscene” folklore of different ethnic groups. Vovk assembled and edited three collections of materials and published them in volumes V (“Folklore de l’Ukraine” and “Folklore de La Grande Russie”, 1898) and VIII (“Folklore de l’Ukraine”, 1902) of the Kρυπτάδια. The publications included ritual and lyric songs, poems, tales, anecdotes, proverbs and invectives. This volume contains critically annotated material partly reconstructed and translated from French and Yiddish collections of Ukrainian, Russian and Jewish folklore published in the two volumes of Kρυπτάδια. In addition it contains the obscene folklore collected by Volodymyr Hnatyuk, Borys Hrinchenko, Vasyl Stepanenko and Oleksandr Rusov, well-known Ukrainian folklorists who in the late 19th and early 20th century sent their manuscripts to Vovk for publication in the Kρυπτάδια; this material, however, was not published and remained in Vovk’s archive. An introductory chapter “ ‘Erotic Folklore’ as a Discursive Category” by Maria Mayerchyk presents a conceptual framework for scholarly rethinking of how and why the “ethnography of sexuality” emerged as a new discipline at the turn of the 20th century. The reference material in the appendices contains commentary, indexes of words and texts as well as indexes of geographical and personal names. Mayerchyk, Maria and Olena Boriak, eds. Inventing the Obscene: The Hidden Collections of Fedir Vovk (The Ethnography of Sexuality in the Late 19th and Early 20th Centuries). Kyiv: Krytyka, 2018. (Introduction in Ukrainian, folklore texts and comments in Ukrainian, Yiddish, and Russian; summary in English).
Политическая лингвистика, 2018
В статье рассматривается интеракциональный подход к исследованию эристического дискурса как средства выражения агональной интенциональности коммуникантов.
Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія», 2016
Сердега Р. Л. Фольклор як неоціненне джерело інформації і вдячний об’єкт гуманітарних студій. Фольклор є неоціненним джерелом інформації про певний народ, його історію, культуру, естетичні смаки і вподобання, поведінкові стереотипи і моральні норми та цінності. Він також є засобом передачі такої інформації між поколіннями. У цій статті ми демонструємо значущість фольклору для різних галузей гуманітарної науки, сфер суспільного життя тощо. Зауважуємо, що мова фольклору і фольклор сам по собі є вдячним об’єктом для багатьох навчальних та наукових галузей і дисциплін. Ключові слова: фольклор, мова фольклору, фольклорні тексти, усна народна творчість, джерело інформації. Сердега Р. Л. Фольклор как неоценимый источник информации и благодатный объект гуманитарных исследований. Фольклор является неоценимым источником информации об определенном народе, его истории, культуре, эстетических вкусах и предпочтениях, поведенческих стереотипах, моральных нормах и ценностях. Он также является средством передачи такой информации между поколениями. В этой статье мы демонстрируем значимость фольклора для различных отраслей гуманитарной науки, сфер общественной жизни и тому подобное. Обращаем внимание на то, что язык фольклора и фольклор сам по себе является благодатным объектом для многих учебных и научных отраслей и дисциплин. Ключевые слова: фольклор, язык фольклора, фольклорные тексты, устное народное творчество, источник информации. Serdega R. L. Folklore as an Invaluable Source of Information and a Fertile Object of Humanitarian Studies. Folklore is an invaluable source of information about a particular nation, its history, culture, aesthetic tastes and preferences, behavioral patterns, moral norms and values. It is also a means of transmission of this information between generations. In this article we demonstrate the significance of folklore for various branches of the Humanities, social life etc. We note that the folklore itself and the language of folklore is a fertile subject for many academic and scientific sectors and disciplines. Key words: folklore, folklore language, folklore texts, oral folk art, source of the information.
2019
Актуальні проблеми сучасної лінгвістики та методики викладання мови і літератури (за матеріалами онлайн конференції, проведеної кафедрою міжкультурної комунікації та прикладної лінгвістики Навчально-наукового інституту іноземної філології Житомирського державного університету імені Івана Франка 6-10 лютого 2019 р. / За ред. доц. В. В. Жуковської. – Житомир: Видавництво ЖДУ ім. Івана Франка, 2019. На основі порівняння диференціальних рис емоційного та емотивного дискурсів, аналізу мовних засобів художнього дискурсу сучасних англомовних оповідань, ми визначили, що дискурс автора художнього твору належить до емотивного типу дискурсу, дискурс персонажів – до емоційного, а дискурс наратора художнього твору може бути як емотивним, так і емоційним. c.25-28
Биляана Сикимич: Вербальный дискурс детского фольклора у сербов и других южнославянских народов: возможности анализа, The Serbian Language as viewed by the East and West: Synchrony, Diachrony and Typology (Ljudmila Popović, Motoki Nomachi, eds.), Sapporo: Hokkaido University 2015, 107–132. http://src-h.slav.hokudai.ac.jp/coe21/publish/no28_ses/index.html
Народознавчі Зошити. – 2015. – № 6. – С. 1331–1339., 2018
Д осліджувати та осмислювати феномен «етнічності» у сучасних категоріях науковці почали в 1950-х рр., коли розпочалася т. зв. «повоєнна ера імміграції», яку ще називають постколоніальною міграцією, відповідно до деколонізаційних процесів, які відбувалися в світі впродовж 60-70-х рр. ХХ ст. [32, p. 5]. Їх наслідком стала активна міграція мешканців колоній до своїх метрополій, що супроводжувалося «транспортуванням культур» з тих місць, де вони первинно сформувалися [25, p. 67], та проявом нових етнічностей у новому для них соціокультурному середовищі.
Проза Тимура Пулатова. Этнокультурный дискурс, 2024
Книга посвящена творчеству прозаика Тимура Пулатова, повествующего о жизни среднеазиатского региона: реалиях узбекского быта, современного и древнего, ментальности, восходящей к фольклорно-мифологическим и кораническим истокам. Герой Пулатова всегда находится в пути, в странствии, в поисках ответов на главные вопросы бытия. Без дома, без семьи, в пустыне, в городской толпе, на море — везде отрешенный от бытовых проблем, он ищет гармонию между собой и миром. Книга рекомендована тем, кому интересен среднеазиатский Восток, его люди, их нравы, быт. Ведь «народы осознают себя, глядясь друг в друга, как в зеркала» (Л. Аннинский). В основе книги — монография 2005 года «Мифопоэтика прозы Тимура Пулатова: национальные образы мира». Новым авторским коллективом прежний материал значительно переработан, исправлен и дополнен, в частности, главами о крымскотатарской теме, к которой Тимур Пулатов обращается в произведениях, изданных в 2018–2021 годах.
Вопросы жанровой классификации фольклора в работах Б. Н. Путилова и К. В. Чистова в свете нового осмысления предметного поля фольклористики а н н о та Ц и я. статья посвящена вопросам жанрового пространства фольклора в трудах фольклористов и этнографов б. н. путилова и к. В. Чистова, вопросам, обсуждаемым с давних пор, но до сих пор не решенным. предпринята попытка проанализировать вклад ученых, придававших большое значение категории жанра, жанровой теории фольклора, определению критериев выделения жанровых систем вербального фольклора с учетом его специфики и понимания фольклора и фольклористики в широком смысле слова. особого внимания удостоились малопродуктивные, несостоятельные попытки (имевшие место в советское время) рассматривать и классифицировать фольклор как литературоведческую сферу в рамках трех литературных родов-эпоса, лирики и драмы-как противоречащее самой сути естественной природы фольклора, памяти традиции. подчеркнута перспективность предложенной б. н. путиловым идеи разделения всех многочисленных фольклорных жанров не на три рода, как в художественной литературе, а на три группы жанров-на тексты, которые рассказываются, на тексты, которые пропеваются, а также на речевые жанры. Весьма удачно предложение к. В. Чистова для обозначения произведений устной прозы использовать термин «устные рассказы». названы жанры и произведения, создающие особые сложности при классификации фольклора, такие как «малые жанры», устные рассказы, современный фольклор и т. д. Все эти вопросы рассматриваются в контексте нового осмысления предметного поля фольклористики в постсоветское время, нового понимания взаимосвязей фольклора и народной культуры, фольклористики и этнографии. к л ЮЧ е В Ы е с л о Ва: б. н. путилов, к. В. Чистов, жанры, классификация, фольклор, фольклористика, этнография, традиция д л я Ц и т и р о Ва н и я: джапуа з. д. Вопросы жанровой классификации фольклора в работах б. н. путилова и к. В. Чистова в свете нового осмысления предметного поля фольклористики.
У статті на конкретному прикладі розглядається жанр “єврейського анекдоту” як результат трансформації юдейської релігійної традиції, яка в неєврейській свідомості набуває комічної форми, не втрачаючи глибокого релігійного змісту.
2018
В данной статье приведены результаты апробации корпусного метода в работе с фольклор-ным материалом. Применение данного метода позволило детально охарактеризовать этнографический облик материальной культуры селькупов по данным, полученным исключительно из фольклорных источников.
Філологічний дискурс, 2018
У статті розглядаються особливості розуміння О. Гончарем сутності та значення художньої творчості. На основі аналізу листування письменника простежено специфіку тлумачення ним питань, що стосуються чинників літературної творчості, явища художнього стилю, ролі реципієнта тощо. З’ясовано, що епістолярний дискурс О. Гончара репрезентує його як людину, письменника й критика, сприяє глибшому осмисленню світоглядно-естетичних основ його творчості.
Loading Preview
Sorry, preview is currently unavailable. You can download the paper by clicking the button above.
Гілея: науковий вісник, 2019
Федотова С. Эротические жесты в эпистолярном дискурсе, 2018
Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво
Література. Фольклор. Проблеми поетики: зб. наук. пр. , 2018
Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia Tom 2 , 2014
Философия. Журнал Высшей школы экономики, 2024
Фольклор: структура, типология, семиотика, 2020
Гендерный аспект африканской культуры. Между архаикой и современностью, 2022
Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку: матеріали XXXVIII Міжнародної науково-практичної конференції / за ред. І.В. Жукової, Є.О. Романенка. м. Брно (Чехія): ГО «ВАДНД», 07 листопада , 2023
Вісник Черкаського університету. Серія: Історичні науки. – 2017. – №. 3.