Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. , 2019

Проаналізовані поетичні зацікавлення студентів Університету св. Володимира впродовж 1834-1863 рр. Установkено, яка поезія була популярною у студентському середовищі. Зосереджено увагу на творчому доробку студентів-поетів. Висвітлено специфіку поетичної творчості вихованців Університету св. Володимира. З'ясовано, що студент-ські зацікавлення поезією означеного періоду формувалися під впливом ідей романтизму і специфіки літературно-мис-тецького життя регіону. Популярністю користувалися твори поетів-романтиків (польських, російських і українських). Значний вплив на віршотворчість студентів мав український фольклор. Загалом студентська віршотворчість була різноманітною за жанрами і тематикою. Головними жанрами, до яких зверталися студенти, була любовна, філософська і громадянська лірика. Доволі часто студенти у своїх віршах зверталися до історичної тематики. Унікальним жанром творчості вихованців університету стала так звана "буршівска" поезія, у якій з гумором описувалися студе-нтські пригоди і лунав заклик до веселого безтурботного життя. Серед студентів не було єдності щодо поетичних вподобань. Виділялися студенти-поляки, які здебільшого віддавали перевагу віршам польських авторів і самі здебільшого писали польською мовою. Ключові слова: студенти, Університет св. Володимира, поезія, література, романтизм.

2017

Упродовж останнього часу феномен українського літературного бароко привертає пильну увагу з боку вітчизняної та зарубіжної гуманітаристики. Серед найповажніших історико-літературних студій на цю тему можна назвати праці Джованни Броджі-Беркофф, Олі Гнатюк, Юрія Ісіченка, Володимира Крекотня, Богдани Криси, Ришарда Лужного, Олекси Мишанича, Дмитра Наливайка, Людмили Софронової, Миколи Сулими та інших. Завдяки дослідницьким зусиллям зокрема цих учених майже аксіоматичною стала думка про багатомовність як прикметну рису літератури українського бароко. З огляду на це значно пожвавилося вивчення польськомовної української літератури XVII-XVIII століть. Маємо на увазі передовсім ґрунтовні студії Джованни Броджі-Беркофф, Павліни Левін, Ростислава Радишевського, Тетяни Рязанцевої, Девіда Фріка та інших. Особливо плідними є студії, присвячені українській польськомовній поезії доби бароко [487, 274, 423]. Тим часом українській польськомовній прозі доби бароко приділяється значно менше уваги. Власне кажучи, монографічні студії на цю тему представлені лише доробком Світлани Сухарєвої. Одначе, на наш погляд, польськомовна проза XVII-XVIII століть є надзвичайно цікавою та значущою сторінкою історії української барокової літератури. Це стосується, зокрема, творчості видатних українських письменників із гуртка чернігівського архієпископа Лазаря Барановича (друга половина XVII століття). Принаймні, саме їхні твори, що є пам'ятками «високого» бароко, дозволяють належним чином окреслити не лише мисленнєвий світ тогочасного українського інтелектуала, але й дослідити найрізноманітніші форми художності давньої української прози, про які, засновуючись на україномовному матеріалі, писав свого часу Володимир Крекотень [139]. Актуальність теми дослідження. Польськомовна проза письменників гуртка Лазаря Барановича досі не була предметом спеціального дослідження, а в 5 -розглянути жанрову різноманітність польськомовної прози письменників другої половини XVII ст Об'єктом дослідження стали прозові тексти, писані польською мовою впродовж другої половини XVII ст. До кола студійованих пам'яток увійшли твори чільних представників українського бароко -Лазаря Барановича, Іоаникія Галятовського, Димитрія Туптала, Стефана Яворського та інших.

2019

The purpose of the research. The aim of the article is to highlight the evolutionary processes in the East Slavonic spiritual song repertoire of the end of the 17th – 18th century using the example of the characteristics of its subject matter. Research methodology involves a combination of historical, cultural, liturgical, comparative, textual, contextual methods, with the help of which repertory changes were shown in the corpus of songs of the calendar cycle in accordance with the needs of church communities of various Christian denominations in the East Slavic lands. Scientific novelty of the work lies in the fact that for the first time evolutionary processes in the East Slavonic spiritual song repertoire of the end of the 17th – 18th century through characteristics of its thematic content were analyzed. Conclusions. The heterogeneity of the East Slavonic spiritual song is reflected in the corpus of songs on a calendar theme. The Ukrainian spiritual song repertoire in extraliturgical and paraliturgical branches expanded due to an increase in the number of works tied to the church calendar. The need for their streamlining has led to the appeal to the structure of a Western European songbook, whose consistency facilitated the codification of the Ukrainian-Belarusian spiritual song repertoire of the 17th and 18th centuries. Belarusian-Ukrainian influence of the last third of the 17th century set the Western vector of the Russian spiritual song, however the confessional peculiarities slowed down the formation of its liturgical branch and the codification of the repertoire in a liturgical type songbook, since in the Russian tradition spiritual songs were viewed not as a form of church singing, but as a kind of home prayer practice, where there was no close connection with the church calendar, which approximated the Russian tradition of singing spiritual songs with its generalized perception of time to the Protestant. Keywords: East Slavonic spiritual songs repertoire, Orthodox church tradition, Uniate church tradition, Ukrainian-Belarusian spiritual songs, Russian spiritual songs, liturgical calendar.

У своїй студії “Жіноча неволя в руських піснях народних”(1883р.) І.Я. Франко аналізував пісенні матеріали, зібрані ним самим “і товаришами (особливо М.Павликом, Ів.Мохом і др.) в різних околицях Галичини” в останню чверть ХІХ століття. Ця розвідка пропонує детальний розгляд етапів життя жінки від незарученої дівчини, заміжньої молодиці до удови та виявляє причини висловленого у піснях жіночого нещастя, як то нещасливе кохання, силуване заміжжя, “нерозважлива любов” (народження позашлюбної дитини), економічна залежність від чоловіка, чоловіче п'янство, недоброзичлива чоловікова родина тощо. Серед цих лих І.Я.Франко особливо виділяє ті, що пов'язані з любов'ю дівчини до козака.

2013

Russian Literature, 2017

The article investigates the influence of Andrei Belyi's theory and practice of glossolalia on Russian poetry. It discusses the context in which Belyi's theory of "the magic of the word" originated and how it expressed itself in his poetic practice of "sound poetry" (zvukoslovie). The futurist theory of "transnational language" builds on the link between magical glossolalic speech and poetic language. Neo-avant-garde Russian poetry sees the rebirth of verbal mysti-cism. The idea of glossolalic incantation enters the poetry of G. Aigi and E. Mnatsakanowa. Belyi's "dark glossolalia" adopts the force of sorcery in these poetic works.

Studia z Filologii Polskiej i Słowiańskiej

Verbalisation of the Concept кохання ‘love’ in Modern Ukrainian Songs This article is devoted to the verbalisation of the concept кохання ‘love’ in modern Ukrainian songs. The study pinpoints specific means of its linguis­tic expression (lexemes, phrases, descriptive constructions, English words), determines its main characteristics, and identifies the influence of attendant archaic beliefs and convictions on the poetics of modern Ukrainian songs. The aim of the study is to analyse the semantics and means of verbalising the concept “love”, to establish its key features, and to determine the specifics of the use of nuclear lexemes and peripheral language units to describe it. The actual material of the study were the lyrics of Ukrainian songs from the late twentieth and early twenty-first centuries. They were analysed using the following methods: non-participant observation, descriptive method, contextual analysis, statistical analysis. In modern Ukrainian songs, the nouns кохання, ...

2013

The article is dedicated to the analysis of musical allusions in the space of the novel’s text by Zhadan.Статтю присвячено аналізу музикальних алюзій в просторі романного тексту С. Жадана

Науковий вісник КНУ театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, 2014

Уперше цілісно досліджено драму Зенона Тарнавського «Тарас Шевченко» (1936) та історію її постановки на сцені у прочитанні режисера-експериментатора Володимира Блавацького (1937). Проаналізовано особливості літературної основи, трансформацію образу Т. Шевченка від стереотипного «канонізованого» Кобзаря-пророка до постаті звичайної людини; досліджено режисерське та акторське трактування, рецепцію глядачів. It is the fi rst comprehensive analysis of the drama «Taras Shevchenko» by Zenon Tarnavskyi (1936) and the history of its production in the interpretation of innovative stage director Volodymyr Blavatskyi (1937). The article analyzes literary references, transformation of T. Shevchenko's image from a stereotypical 'canonized' Kobzar and prophet into the fi gure of a common person, director's and actors' interpretations, and reception of the audience.