Papers by Iryna Shlikhta
Інтермарум: історія, політика, культура, 2024
Мета статті – дослідити життя та діяльність Дмитра Данилишина та Василя Біласа в історичному конт... more Мета статті – дослідити життя та діяльність Дмитра Данилишина та Василя Біласа в історичному контексті; встановити, у який спосіб т. з. городоцька справа за їхньої участі вплинула на подальшу історію ОУН; прослідкувати становлення культу Біласа–Данилишина.
Методологія. У роботі застосовано загальнонаукові та спеціальні історичні методи, насамперед хронологічний, історико-порівняльний, історико-системний, метод джерелознавчої критики, а також методологію інтелектуальної історії та студій націоналізму.
Наукова новизна. Вперше життя та діяльність Д. Данилишина й В. Біласа проаналізовано в контексті становлення політичної релігії ОУН, для якої поклоніння героям стало одним із наріжних каменів. Поява культу героїв була результатом цілеспрямованої діяльності ОУН. Значення постатей Данилишина й Біласа для організації полягало в тому, що їхній патріотизм і самопосвята дозволили остаточно оформити цей культ. Очевидно, що ОУН сприймала патріотичну молодь як функцію, оцінюючи її конкретних представників з позиції вигоди для власної пропаганди. Показано, як окремі представники УГКЦ вплинули на становлення політичної релігії ОУН. Вперше щодо міфотворчості ОУН застосовано концепцію «мономіфу» Джозефа Кемпбелла.
Висновки. Для Д. Данилишина та В. Біласа головним життєвим викликом стало українсько-польське протистояння у Другій Речі Посполитій. Під впливом пропаганди ОУН вони вважали, що терористична діяльність є виправданим засобом національно-визвольної боротьби. Судовий процес над учасниками городоцької акції ОУН, за наслідками якого Данилишина та Біласа стратили на шибениці, перетворив молодих людей на «ікони» націоналістичного руху. Городоцька справа, завдяки свідченням греко-католицького священника, створила для ОУН нову нішу – можливість позиціонувати своїх членів як новочасних мучеників за Україну. Становлення культу героїв Данилишина й Біласа було, результатом народного визнання цих героїв, а також наслідком націоналістичної пропаганди. Очевидно, що відбувся процес міфологізації цих постатей: відхід від історії реальних людей на користь культу ідеальних героїв націоналістичного підпілля. Завдяки постатям Біласа та Данилишина було усталено оунівський варіант націоналістичного «мономіфу».
Інтермарум: історія, політика, культура, Nov 28, 2014
Шліхта І. В. к. і. н., доцент, Національний транспортний університет (Київ) Польська vs українськ... more Шліхта І. В. к. і. н., доцент, Національний транспортний університет (Київ) Польська vs українська ідентичності: освітня політика у Другій Речі Посполитій і формування української нації У статті аналізується зв'язок між освітньою політикою владних кіл Другої Речі Посполитої та формуванням ідентичності західних українців. Автор робить спробу дослідити суть українсько-польських відносин на етапі модернізації Польської держави.
NaUKMA Research Papers. History
Наукові записки НаУКМА. Історичні науки., 2020
Статтю присвячено дослідженню світоглядної еволюції Дмитра Донцова в період до Першої світової ві... more Статтю присвячено дослідженню світоглядної еволюції Дмитра Донцова в період до Першої світової війни. Головну увагу зосереджено на чинниках, що вплинули на формування світогляду мислителя (походження, освіта, досвід міжкультурного спілкування, досвід практичної діяльності, інтелектуальні враження). Донцов визнавав, що на його погляди вплинула класична українська література, а також ідеї Миколи Міхновського, однак найцитованіші автори у його працях – Карл Маркс, Фрідріх Енґельс і представники європейської соціал-демократії. Виявлено також потужний вплив австромарксизму. Зроблено припущення, що у переддень війни саме австромарксизм визначав інтелектуальні обрії Донцова у його намаганні розв’язати українське національне питання у межах теоретичних побудов марксизму. Висвітлено конфлікт Донцова із чільними представниками Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП). Зроблено висновок про його вирішальний вплив на відлучення Донцова від середовища української соціал-демократії.
The article traces the evolution of Dmуtro Dontsov’s views before the First World War. The author’s
main focus is on the factors (such as origin, education, intercultural experience, practical experience,
and intellectual ideas) that influenced the thinker. Dontsov himself acknowledged the influence of classical Ukrainian literature as well as of the ideas of Mykola Mikhnovsky, but his most cited authors were
Karl Marx, Friedrich Engels, and some representatives of European Social Democracy. Dontsov’s views
before World War I can be described as anti-colonial Marxism.
The author argues that Austromarxism had a powerful impact on Dontsov. The impact is traced in his
attempts to solve the Ukrainian national question within the theoretical constructs of Marxism.
The article highlights Dontsov’s conflict with some prominent representatives of the Ukrainian Social Democratic Labor Party. This conflict began with fundamental issues, and primarily different understandings of the intellectual limits of Marxism and the future of Ukrainian-Russian relations, but gradually they became very personal.
The study of Dontsov’s works allows us to make some generalizations about important features of Eastern European nationalism. Unlike in Western Europe, where modern nationalism emerged before Marxism, Marxism was ahead of nationalism in Eastern Europе. Marxism therefore became a powerful intellectual source for many East European nationalists of that period.
Дмитро Донцов і В’ячеслав Липинський – найвпливовіші ідеологи в історії України ХХ століття, наві... more Дмитро Донцов і В’ячеслав Липинський – найвпливовіші ідеологи в історії України ХХ століття, навіть попри те, що їхні ідеї не були реалізовані на практиці. Дебати навколо цих мислителів та їхніх ідей тривають із 1920-х рр. Переважна більшість дослідників, які здебільшого є шанувальниками Липинського, вважають, що його ідеологія консерватизму вплинула вирішальним чином на ідеологію націоналізму Донцова. На думку декого з них, консерватизм Липинського був першочерговим джерелом «чинного націоналізму» Донцова. На противагу їм, шанувальники Донцова вважають, що він був справжнім інтелектуалом, який не позичав ідеї в Липинського чи будь-кого ще. Мета автора цієї статті полягає в тому, щоб запропонувати своє оригінальне бачення стосунків Липинського і Донцова та можливого зв’язку їхніх ідеологій.
WEST UKRAINIAN NATIONALISM OF THE INTERWAR PERIOD
THROUGH ERNEST GELLNER’S THEORY OF NATIONALISM
... more WEST UKRAINIAN NATIONALISM OF THE INTERWAR PERIOD
THROUGH ERNEST GELLNER’S THEORY OF NATIONALISM
The article examines interconnection between the educational politics of the Second Polish Republic
elite and development of the West Ukrainian nationalism. The author makes an attempt to explore an essence
of Ukrainian-Polish relations on the stage of the Polish state modernization.
Keywords: nationalism, Ukrainian nationalism, the Second Polish Republic, interwar period, Ernest
Gellner.
Drafts by Iryna Shlikhta
History of the Second Polish Republic (1918–1939) is also a story of the millions of the West Ukr... more History of the Second Polish Republic (1918–1939) is also a story of the millions of the West Ukrainians who lived there. Regardless of the authoritarian nature of the Polish regime, the Ukrainians were allowed a sufficient degree of freedom to take part in politics. A high level of their political engagement is explained by inconsistent state policy towards national minorities' assimilation. A pattern of Polish-Ukrainian relations proposed from above led to a willing separation of the Ukrainians from the Poles. Something like a Ukrainian ghetto appeared in Poland. This ghetto was not homogeneous. Some Ukrainians attempted to come to an agreement with the Poles. But a huge number of predominantly young and predominantly unemployed Ukrainians chose a way of confrontation that is the Ukrainian nationalism. After World War I nationalism was a historical trend, a fashionable and efficient mode of the collective action. The paramount goal of nationalists was a Ukrainian statehood. However, this goal was unattainable at the moment. Their everyday practices were therefore reduced to symbolic/manifested disregard of the Polish authorities and generally Polish presence on the Ukrainian territory. Seldom terror was used. A limit between 'non-serious' everyday activities and 'serious' actions was well-defined. For the majority of nationalists their activity was a game. A real stake in this game was the status of a patriot/revolutionist/prisoner of state who made his/her best in the name of the Ukrainians. Such a person was to become the hero in the world created by nationalists. This play had its own rules and rituals. The main rule was conspiracy. The most important ritual was initiation. The trials under Ukrainian nationalists became a key element in this play. Participants of the play interpreted it very seriously and received a real pleasure from it. The play was an essence of their senseless existence. Politics is a play in its essence. As a rule, this play is sophisticated and very 'serious' one and it is for a happy few. But sometimes politics loses its elitism and 'seriousness'. Thousands Ukrainians playing nationalism in the inter-war Poland exemplify the situation when the principles of a pure play as described by Johan Huizinga in his Homo Ludens are introduced into politics.
Teaching materials by Iryna Shlikhta
Лекція прочитана в НаУКМА 30 листопада 2019 року у рамках установчих лекцій (induction lectures) ... more Лекція прочитана в НаУКМА 30 листопада 2019 року у рамках установчих лекцій (induction lectures) для першокурсників.
This is a workbook for pupils of Ukrainian secondary schools developed within the Seeding Academi... more This is a workbook for pupils of Ukrainian secondary schools developed within the Seeding Academic Integrity in Secondary School Project (in Ukrainian).
These are recommendations on the implementation of Academic Integrity in secondary school develop... more These are recommendations on the implementation of Academic Integrity in secondary school developed within the Seeding Academic Integrity in Secondary School Project (in Ukrainian).
The model course developed within the Strengthening Academic Integrity in Ukraine Project (in Ukr... more The model course developed within the Strengthening Academic Integrity in Ukraine Project (in Ukrainian).
Conference Presentations by Iryna Shlikhta
The presentation delivered during the 27th International Conference on Academic Integrity (New Or... more The presentation delivered during the 27th International Conference on Academic Integrity (New Orleans, LA, USA, March 8-10, 2019).
Uploads
Papers by Iryna Shlikhta
Методологія. У роботі застосовано загальнонаукові та спеціальні історичні методи, насамперед хронологічний, історико-порівняльний, історико-системний, метод джерелознавчої критики, а також методологію інтелектуальної історії та студій націоналізму.
Наукова новизна. Вперше життя та діяльність Д. Данилишина й В. Біласа проаналізовано в контексті становлення політичної релігії ОУН, для якої поклоніння героям стало одним із наріжних каменів. Поява культу героїв була результатом цілеспрямованої діяльності ОУН. Значення постатей Данилишина й Біласа для організації полягало в тому, що їхній патріотизм і самопосвята дозволили остаточно оформити цей культ. Очевидно, що ОУН сприймала патріотичну молодь як функцію, оцінюючи її конкретних представників з позиції вигоди для власної пропаганди. Показано, як окремі представники УГКЦ вплинули на становлення політичної релігії ОУН. Вперше щодо міфотворчості ОУН застосовано концепцію «мономіфу» Джозефа Кемпбелла.
Висновки. Для Д. Данилишина та В. Біласа головним життєвим викликом стало українсько-польське протистояння у Другій Речі Посполитій. Під впливом пропаганди ОУН вони вважали, що терористична діяльність є виправданим засобом національно-визвольної боротьби. Судовий процес над учасниками городоцької акції ОУН, за наслідками якого Данилишина та Біласа стратили на шибениці, перетворив молодих людей на «ікони» націоналістичного руху. Городоцька справа, завдяки свідченням греко-католицького священника, створила для ОУН нову нішу – можливість позиціонувати своїх членів як новочасних мучеників за Україну. Становлення культу героїв Данилишина й Біласа було, результатом народного визнання цих героїв, а також наслідком націоналістичної пропаганди. Очевидно, що відбувся процес міфологізації цих постатей: відхід від історії реальних людей на користь культу ідеальних героїв націоналістичного підпілля. Завдяки постатям Біласа та Данилишина було усталено оунівський варіант націоналістичного «мономіфу».
The article traces the evolution of Dmуtro Dontsov’s views before the First World War. The author’s
main focus is on the factors (such as origin, education, intercultural experience, practical experience,
and intellectual ideas) that influenced the thinker. Dontsov himself acknowledged the influence of classical Ukrainian literature as well as of the ideas of Mykola Mikhnovsky, but his most cited authors were
Karl Marx, Friedrich Engels, and some representatives of European Social Democracy. Dontsov’s views
before World War I can be described as anti-colonial Marxism.
The author argues that Austromarxism had a powerful impact on Dontsov. The impact is traced in his
attempts to solve the Ukrainian national question within the theoretical constructs of Marxism.
The article highlights Dontsov’s conflict with some prominent representatives of the Ukrainian Social Democratic Labor Party. This conflict began with fundamental issues, and primarily different understandings of the intellectual limits of Marxism and the future of Ukrainian-Russian relations, but gradually they became very personal.
The study of Dontsov’s works allows us to make some generalizations about important features of Eastern European nationalism. Unlike in Western Europe, where modern nationalism emerged before Marxism, Marxism was ahead of nationalism in Eastern Europе. Marxism therefore became a powerful intellectual source for many East European nationalists of that period.
THROUGH ERNEST GELLNER’S THEORY OF NATIONALISM
The article examines interconnection between the educational politics of the Second Polish Republic
elite and development of the West Ukrainian nationalism. The author makes an attempt to explore an essence
of Ukrainian-Polish relations on the stage of the Polish state modernization.
Keywords: nationalism, Ukrainian nationalism, the Second Polish Republic, interwar period, Ernest
Gellner.
Drafts by Iryna Shlikhta
Teaching materials by Iryna Shlikhta
Conference Presentations by Iryna Shlikhta
Методологія. У роботі застосовано загальнонаукові та спеціальні історичні методи, насамперед хронологічний, історико-порівняльний, історико-системний, метод джерелознавчої критики, а також методологію інтелектуальної історії та студій націоналізму.
Наукова новизна. Вперше життя та діяльність Д. Данилишина й В. Біласа проаналізовано в контексті становлення політичної релігії ОУН, для якої поклоніння героям стало одним із наріжних каменів. Поява культу героїв була результатом цілеспрямованої діяльності ОУН. Значення постатей Данилишина й Біласа для організації полягало в тому, що їхній патріотизм і самопосвята дозволили остаточно оформити цей культ. Очевидно, що ОУН сприймала патріотичну молодь як функцію, оцінюючи її конкретних представників з позиції вигоди для власної пропаганди. Показано, як окремі представники УГКЦ вплинули на становлення політичної релігії ОУН. Вперше щодо міфотворчості ОУН застосовано концепцію «мономіфу» Джозефа Кемпбелла.
Висновки. Для Д. Данилишина та В. Біласа головним життєвим викликом стало українсько-польське протистояння у Другій Речі Посполитій. Під впливом пропаганди ОУН вони вважали, що терористична діяльність є виправданим засобом національно-визвольної боротьби. Судовий процес над учасниками городоцької акції ОУН, за наслідками якого Данилишина та Біласа стратили на шибениці, перетворив молодих людей на «ікони» націоналістичного руху. Городоцька справа, завдяки свідченням греко-католицького священника, створила для ОУН нову нішу – можливість позиціонувати своїх членів як новочасних мучеників за Україну. Становлення культу героїв Данилишина й Біласа було, результатом народного визнання цих героїв, а також наслідком націоналістичної пропаганди. Очевидно, що відбувся процес міфологізації цих постатей: відхід від історії реальних людей на користь культу ідеальних героїв націоналістичного підпілля. Завдяки постатям Біласа та Данилишина було усталено оунівський варіант націоналістичного «мономіфу».
The article traces the evolution of Dmуtro Dontsov’s views before the First World War. The author’s
main focus is on the factors (such as origin, education, intercultural experience, practical experience,
and intellectual ideas) that influenced the thinker. Dontsov himself acknowledged the influence of classical Ukrainian literature as well as of the ideas of Mykola Mikhnovsky, but his most cited authors were
Karl Marx, Friedrich Engels, and some representatives of European Social Democracy. Dontsov’s views
before World War I can be described as anti-colonial Marxism.
The author argues that Austromarxism had a powerful impact on Dontsov. The impact is traced in his
attempts to solve the Ukrainian national question within the theoretical constructs of Marxism.
The article highlights Dontsov’s conflict with some prominent representatives of the Ukrainian Social Democratic Labor Party. This conflict began with fundamental issues, and primarily different understandings of the intellectual limits of Marxism and the future of Ukrainian-Russian relations, but gradually they became very personal.
The study of Dontsov’s works allows us to make some generalizations about important features of Eastern European nationalism. Unlike in Western Europe, where modern nationalism emerged before Marxism, Marxism was ahead of nationalism in Eastern Europе. Marxism therefore became a powerful intellectual source for many East European nationalists of that period.
THROUGH ERNEST GELLNER’S THEORY OF NATIONALISM
The article examines interconnection between the educational politics of the Second Polish Republic
elite and development of the West Ukrainian nationalism. The author makes an attempt to explore an essence
of Ukrainian-Polish relations on the stage of the Polish state modernization.
Keywords: nationalism, Ukrainian nationalism, the Second Polish Republic, interwar period, Ernest
Gellner.