Vladimir Koloda
H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Head of archaeological research laboratory, Associate professor of the department of Ukrainian history, Ph.D. in archeology. Research interests: the Early Middle Ages in Eastern Europe (agriculture, craft, settlement structures, material culture), Slavonic-nomad relationships, Material Culture of the Khazar Khaganate (the Saltov culture).
Харківський національний педагогічний університет им. Г.С. Сковороди, завідувач науково-дослідною археологічною лабораторією, доцент кафедри історії України, кандидат історичних наук (археологія). Наукові інтереси: Раннє середньовіччя Східної Європи (сільське господарство, ремесло, поселенські структури, матеріальна культура), Слов'яно-кочівницькі стосунки; Матеріальна культура Хозарського каганату (Салтівська культура).
Харьковский Национальный Университет им. Г.С. Сковороды, Заведующий научно-исследовательской археологической лаборатории, Доцент кафедры истории Украины, Кандидат исторических наук (археология). Научные интересы: Раннее средневековье Восточной Европы (сельское хозяйство, ремесло, структуры поселений, материальная культура), Славяно-кочевнические отношения, Материальная культура Хазарского Каганата (Салтовская культура).
Phone: +38 (096)-340-68-61
Харківський національний педагогічний університет им. Г.С. Сковороди, завідувач науково-дослідною археологічною лабораторією, доцент кафедри історії України, кандидат історичних наук (археологія). Наукові інтереси: Раннє середньовіччя Східної Європи (сільське господарство, ремесло, поселенські структури, матеріальна культура), Слов'яно-кочівницькі стосунки; Матеріальна культура Хозарського каганату (Салтівська культура).
Харьковский Национальный Университет им. Г.С. Сковороды, Заведующий научно-исследовательской археологической лаборатории, Доцент кафедры истории Украины, Кандидат исторических наук (археология). Научные интересы: Раннее средневековье Восточной Европы (сельское хозяйство, ремесло, структуры поселений, материальная культура), Славяно-кочевнические отношения, Материальная культура Хазарского Каганата (Салтовская культура).
Phone: +38 (096)-340-68-61
less
Related Authors
InterestsView All (12)
Uploads
Papers by Vladimir Koloda
Ключові слова: музейний фонд України, Харківська область, раннє середньовіччя, салтівська культурно-історична спільність, сільське господарство, кінська упряж.
Saltiv agricultural equipment from the funds of
Pervomaiskyi’s museum of local history
The article is dedicated to the introduction of the group of iron items from the agricultural equipment to the scientific circulation and its initial analysis. They are kept in the funds of museum of local history in the city of Pervomaiskyi of Lozova raion in Kharkiv oblast. All these equipment items show a high development level of agriculture among the tribes of Saltiv cultural historical community (mid. VIII – mid. X cent. AD) on the border of the steppe and forest-steppe of the Khazar Khaganate. Ferrules for shovels (fig. 1: 6) and sickles of a well-developed form (fig. 1: 1-5;3) belong to the agricultural tools. Iron hobbles for binding horses’ legs (fig. 2: 1) and stirrup (fig. 2: 2) belong to cattle breeding instruments, in particular, horse-breeding equipment. Such an agricultural tool like scythes (fig. 1: 7, 8) could be used in both farming (grain crop harvesting) and animal husbandry (hay harvesting) in full. The materials introduced to the scientific circulation point to the fact that specialists in archaeology need to include the materials of “small” local museums of Ukraine more extensively. They have bright and sometimes unique stuff that may widen our knowledge about the past.
Key words: Ukraine’s museum fund, Kharkiv oblast, Early Medieval, Saltiv cultural-historical community, agriculture, horse harness.
SALTOV POTTERY IN MOKHNACH-P SETTLEMENT
The pottery of the Saltov cultural-historical communion period (VIII — mid. X centuries) found in Mokhnach-P settlement is analyzed in the article. This settlement is the most researched one in the microregion of the hillfort located in Mokhnach, Chuhuiv region in Kharkiv oblast (fig. 1). The settlement was a part of the Khazar Khaganate forest-steppe territory at the end of the 1st millennium AD.
All utensils found in the settlement was made of ceramics. The evidences of local ceramics manufacturing were found there; two pits for clay homogenization point to this fact. However, it related to the production of the most demanded ceramics categories (cooking pots) and was at the level of homemade manufacturing. High-quality imported utensils occupied a dominant position. They were supplied from the Black Sea region and neighbouring pottery centres of the Khaganate's forest-steppe. The tableware set was of high quality and diversity. Almost all of its groups and categories are mentioned here. Tare pottery are presented by amphoras (fig. 2: 1, 2), big tare pithoi, hydria (fig. 2: 3), flasks and big ceremonial pithoi (fig. 3). Pots (fig. 4: 2-7; 5) and jugs (fig. 4: 1) can be found among cooking ceramics. Tableware includes jars (fig. 6: 1), mugs (fig. 6: 2-4, 7), kubyshkas (fig. 6: 5), table pithoi (fig. 7), pots (fig. 6: 6), and also a ceremonial vessel with two containers (fig. 8). Form and ornamentation of these vessels are traditional and have wide analogies to all territories of Saltov cultural-historical communion.
The peculiarity of local ceramic complex manifests itself in extremely small amount of remains of thick-walled tare pithoi made of chamotte clay for grain storage. Other features include great amount of high-quality ceremonial pithoi and separate rare ornaments on cooking pots. The volume of pots indicates the domination of a small couple family; it completely correlates with a tiny useful amount of the researched dwellings here.
The only vessel with two containers relates to an extremely limited category of ceremonial and cult ceramics, and has a very constrained range of analogies, mostly on Saltov sites of the Siverskyi Donets. It reflects the traditions and culture of Persian-speaking, Turkic and also Caucasian nations, at least starting from the early Iron Age. These vessels could be used in a ritual of fraternity, inter-family reconciliation, and also could serve as an honourable drinking bowl for the most respected guest during a feast.
Keywords: early medieval, The Khazar khaganate, Saltov archaeological culture, Saltov cultural-historical communion, pottery.
У статті аналізується керамічний посуд селища Мохнач-П в часи його існування в межах салтівської культурно-історичної спільності — середина VIII — середина Х ст. н. е. Це поселення є найбільш дослідженим у мікрорегіоні городища Мохнач Чугуївського району Харківської області, що наприкінці І тис. н. е. входило до лісостепової території Хозарського каганату.
Весь виявлений посуд був гончарним. На селище виявлені сліди місцевого керамічного виробництв, про що свідчать дві ями для гомогенізації глини. Але воно стосувалося виготовлення найбільш затребуваних категорій кераміки (кухонних горщиків) і знаходилося на рівні домашнього виробництва. Панівне положення займає високоякісний привізний посуд. Він постачався з причорноморських територій та сусідніх гончарних центрів лісостепової зони каганату. Набір посуду був якісним та різноманітним. Тут представлені всі його групи і практично всі категорії. Тарна кераміка презентована амфорами, великими тарними піфосами, гідрією, баклагами та великими парадними піфосами. Кухонна — горщиками та глечиками. Столовий посуд представляють глечики, кухолі, кубушки, горщики-вази, горщики, а також обрядова посудина із двома ємкостями. Форма і орнаментація сосудів традиційна і має широкі аналогії на всій території салтівської культурно-історичної спільності.
Особливість місцевого керамічного комплексу проявляється у вкрай малій кількості решток товстостінних тарних піфосів з шамотного тіста для зберігання зерна; у значній кількості високоякісних парадних піфосів,; у присутності окремих рідкісних орнаментів на кухонних горщиках. Обсяг горщиків свідчить про панування на поселенні малої парної сім’ї, що сповна корелюється із невеликим корисним обсягом досліджених тут жител.
Єдиний сосуд із двома ємкостями відноситься до вкрай обмеженої категорії обрядово-культової кераміки і має дуже обмежене коло аналогій, здебільшого на салтівських пам’ятках Сіверського Дінця. Він відображає традиції і культуру іраномовних, тюркських, а також кавказьких народів, починаючи, принаймні, з ранньої залізної доби. Такі посудини могли використовуватися в обрядах побратимства, міжродового примирення, а також застосовуватися як почесна питна чаша для найбільш шанованого гостя під час застілля.
Ключові слова: раннє середньовіччя, Хозарський каганат, салтівська археологічна культура, cалтівська культурно-історична спільність, керамічний посуд.
Ключові слова. Хозарський каганат, салтівська археологічна культура, археологічні дослідження, Харківська школа хозарознавства.
Koloda V. V.
KHARKIV SCHOOL OF KHAZAR STUDIES:
CREATION, FUNCTIONING IN THE INDEPENDANCE PERIOD. CURRENT PROBLEMS AND PERSPECTIVES
Abstract. Khazar Khaganate is an early feudal state that existed at the end of the 1st millennium AD in the south of the Eastern Europe. Playing a major role in historical, political and ethnocultural events of Circum-Pontic region, it had a significant impact on the development of the neighboring Slavic tribes. This state left the antiquities of the Saltov archaeological culture after which a village in Kharkiv region was named as Verkhniy Saltiv. That is why it is not surprising that this culture has been being studied by Kharkiv archaeologists over a century. For this reason, at the end of the 20th century, the only school of Khazar studies in Ukraine was created; V.K. Mikheev was its founder. About half a dozen researchers belong to this school, and they are still working in scientific, educational and cultural institutions of the city and Ukraine. The war has made significant adjustments to the activity of Kharkiv school of Khazar studies, but has not stopped its work.
Keywords: Khazar Khaganate, Saltov archaeological culture, Archaeological investigations, Kharkiv school of Khazar studies.
Ключові слова: Хозарський каганат, лісостеп, салтівська культурно-історична спільність, система і функції городищ.
FOREST-STEPPE HILLFORTS SYSTEM OF THE KHAZAR KHAGANATE
The article is dedicated to the selection and characteristic of the separate areas in the general system of the forest-steppe hillforts of the Khazar Khaganate. 31 out of 35 hillforts that do not raise any objections are located on 3 main water arteries of the region: Siverskyi Donets (17), Oskil (6) and Tykha Sosna (7); one of the hillforts is located on the Don river. The hillforts on the Siverskyi Donets river performed the power funtion: 1) defense of the Khaganate borders from a possible threat from the side of the Northern Slavs (Romny culture), 2) temporary presence of the military garrisons and detachments which exerted military and political pressure on the Slavs (including tribute collection), 3) outposts on the trade routes, crossings and fords. Besides, these functions can be marked as well: centers of the economic microregions; craft and trade centers; administrative centers attended by a territory manager – tuduns – for execution of the central government´s orders; a place of temporary accumulation of the collected tribute and army´s necessary food supply, etc. The role of this or that function should be considered regarding each particular hillfort. The Oskil zone was “internal” for the Saltov forest-steppe. Here, the function of hillfort defense or military contingent dislocation was less distinctive. At the same time, the importance of the hillfort as a craft center was more noticeable (especially in the places of iron mining and processing). A peculiar feature of the Saltov hillforts line on the Tykha Sosna river was seamless communication support between main Khaganate territories on the Volga and Done regions with the northwest densely populated centers on the Siverskyi Donets and Oskil rivers; it was also the demonstration of a state force to the Slavs on the Don river.
Key words: Khazar Khaganate, forest-steppe, Saltov cultural-historical community, system and funtions of hillforts.
Ключові слова: Сіверський Донець, слов’яни, Хозарський каганат, роменська культура, салтівська культура, міжетнічні контакти, етнокультурні процеси.
Volodymyr KOLODA. THE SLAVS AND THE KHAZAR KAGANATE:
INTERACTION ASPECTS
The work is dedicated to the analysis of the complex and multifaceted problem of the relationships between the Khazar Kaganate’s population and the neighboring Slavic tribes of the Left-Bank Dnipro region and the forest-steppe area between Dnipro and Don rivers at the end of the 1st millenium. The opinion about these relationships does not correspond to the archeological realia, as it was formed under the influence of the chronicle data and fixed in the science and public consciousness due to Russian and Soviet historiography. There were investigations in the last three decades on the Slavic and Saltiv sites, conducted in the upper reaches of the Siverskyi Donets, and also the earlier research on the Upper Don. They all deny the issue of the primordial and permanent conflict in the relationships between the Slavic world and the peoples that were part of the Khazar Kaganate. The modern status of the archeological sources allow to review the “conflict” opinion about these relationships, in the contact zone of the Siverskyi Donets river in particular. New artifacts and reconsideration of the old hypotheses and approaches allow to talk about the positive complementary relationships between the Northerners and the tribes of the forest-steppe zone of Khazaria. The evidences of ethnocultural and technologic interactions are traced in several aspects of the material culture: ceramic manufacture, housebuilding, fortification building and agriculture. New investigations and reconsideration of the long known data allow to show affirmative attitude to the multivectoral positive influence of the Saltiv population to the material production, culture, and also general socioeconomic status of the neighboring Slavic tribes. The reverse interaction process was the same, but not such strong. It was evident mostly in housebuilding of the Khazarian forest-steppe population. The abovementioned processes contributed to peaceful coexistence, and to the mixture of multiethnic population groups in separate settlements. It provides an opportunity to talk about the formation of the inherently syncretic population in the contact zone of the Slavs and polyethnic people of the Khazar Kaganate. This process finished in the middle of the 11th century due to growing threat from the Kumans on the territory of the Left-Bank Dnipro region and the area between Dnipro and Don rivers.
Key words: the Siverskyi Donets, the Slavs, the Khazar Kaganate, the Romney culture, the Saltiv culture, interethnic contacts, ethnocultural processes.
Стаття присвячена археологічним матеріалам ХVІІІ ст., що здобуті під час сучасних археологічних досліджень на території Харківщини: вони значною мірою відображають соціокультурний розвиток, побут та зовнішні зв’язки населення Слобожанщини за часи життя Г. С. Сковороди. Наголошується необхідність використання археологічних та інших музейних матеріалів при вивчені багатовимірної спадщини видатного українського філософа, літератора та педагога, що дозволяє з більшою повнотою розуміти умови і обставини його діяльності.
Ключові слова: Слобожанщина, Харківщина, матеріальна культура, побут, житловий простір, мультикультурні зв’язки.
The article is dedicated to the inclusion of an incidental finding to the scientific records. It is the iron cultivator point of the Penkovka culture found on Piatnyts’ke 1 settlement in Pechenegi territorial community of Chugujev region in Kharkiv oblast (fig. 1). According to the formal morphological characteristics, it belongs to wide blade group type II B 1; however, by its silhouette and general parameters, it is close to narrow blade group type I Б 2. Conditions and place of the finding, cultural and chronological development of the mentioned settlement, and also the most evident analogies (fig. 2) incline to think that this artifact belongs to the circle of ancientries of the Penkovka archaeological culture. There is strengthening (thickening) of the working part of the tool, as well as the fact, that the Penkovka ancientries coexist with the early sites of the Saltov culture in the forect-steppe region of the Siverskiy Donets river. All this allow to define the chronology of the artifact: VII – first part of VIII cen.
A new (adjusted) variant in the development of cultivator points among the Slavs of the Dniper-Don forest-steppe area is offered (fig. 3). The discovered cultivator point allows to raise a question about inheritance in the development of plough tools and agriculture on the whole in Piatnyts’ke 1 in the Early Middle Ages.
Keywords: Kharkivshina, the early Slavs, the Penkovka culture, agriculture, cultivator point.
В. В. Колода. Випадкова знахідка пеньківського наральника на селищі П’ятницьке 1 на Харківщині
Стаття присвячена введенню до наукового обігу випадкової знахідки залізного наральника пеньківської археологічної культури, що був знайдений на селищі П’ятницьке 1 Печенізької територіальної громади Чугуївського району Харківської області (рис. 1). За формальними морфологічними ознаками він відноситься до групи широколопатевих тип ІІ В 1, хоча за силуетом та загальними параметрами, він наближається до вузьколопаттевих наральників типу І Б 2. Обставини та місце знахідки, культурно-хронологічний розвиток означеного селища, а також найбільш наявні аналогії (рис. 2) схиляють нас до думки, що цей артефакт відноситься до кола старожитностей пеньківської археологічної культури. Враховуючи факт посилення (потовщення) робочої частини знаряддя, а також той факт, що в лісостеповому регіоні Сіверського Дінця пеньківські старожитності співіснують з ранніми пам’ятками салтівської культури, визначається хронологія артефакту: VII – перша половина VIII ст.
Пропонується новий (скорегований) варіант розвитку наральників слов’ян Дніпро-Донського лісостепу (рис. 3). Виявлений наральник дає можливість поставити питання про спадкоємність у розвитку орних знарядь і в цілому землеробства на селищі П’ятницьке 1 у ранньому середньовіччі.
Ключові слова: Харківщина, ранні слов’яни, пеньківська культура, землеробство, наральник.
В развитии поселенческих структур выделяется несколько этапов, которые могли выглядеть следующим образом: заселение ограниченной территории (селище) –– образование «гнезд» открытых поселений –– превращение отдельных «гнезд» поселений в социально-экономический микрорегион. Часть микрорегионов была полиэтничной, что доказывается наличием в них могильников и отдельных погребений с различными обрядами, а также отличительными антропологическими показателями погребенных.
Вопросы относительно наличия городов в Хазарии, в том числе и на ее лесостепных территориях, остается дискуссионным. Для наиболее развитых городищ, которые обладали большей площадью прилегающих селищ и существенными свидетельствами ремесленно-торговой деятельности –– предлагается использовать термин «протогород». Данный вид поселения является промежуточной фазой развития населенного пункта от «городища» «средневековому городу».
Ключевые слова: салтовская культура, Хазарский каганат, поселенческие структуры, городище, протогород.
Колода В.В. 20212022.
Городища в структурі поселень лісостепової Хозарії
Кількість відомих поселень салтівської культури (середина VIII - середина Х ст.) неухильно збільшується з кожним поколінням дослідників. В Харківський області вже виділяються зони практично суціьного заселення (рис. 1). Серед різних видів поселень городища займають особливе місце. Стаття присвячена аналізу ролі городищ у розвитку поселенських структур лісостепового населення Хозарського каганату. В наш час в зоні салтівського лісостепу відомо більш ніж три десятки городищ (рис. 2). Саме навколо них і об'єднується більшість салтівуських пам'яток на Сіверському Дінці (рис. 3) та Осколы (рис. 4).
В розвитку поселенських структур виділяється кілька етапів, котрі могли виглядати наступним чином: заселення обмеженої території (селище) - створення "гнізд" відкритих поселень - перетворення окремих "гнізд" поселень у соціально-економічний мікрорегіон. Частина мікрорегіонів була поліетнічною, що доводиться наявністю в них могильників та окремих поховань за різними обрядами, а також відмінними антропологічними покажчиками похованих.
Питання стосовно наявності міст у Хозаріії, в тому числі і на її лісостепових територіях, лишається дискусійним. Для найбільш розвинених городищ, котрі мали найбільшу площу прилеглих селищ та суттєві свідчення ремісничо-торгівельної діяльності, пропонується використовувати термін "протомісто". Цей вид поселень є проміжною фазою розвитку ннаселеного пункту від "городища" до "середньовічного міста".
Ключові слова: салтівська культура, Хозарський каганат, поселенські структури, городище, протомісто.
V.V. Koloda. 20212022. HILLFORS IN THE STRUCTURE OF FOREST-STEPPE KHAZARIAN SETTLEMENTS
The amount of discovered settlements of Saltov culture (between mid.-VIII and mid.-X centuries) inevitably grows up with each generation of archaeologists. Some zones of almost complete settling have already been distinguished in Kharkov oblast (fig. 1). Among different kinds of settlements, hillforts hold a unique position. The article is dedicated to the analysis of hillforts in the development of settling structures of forest-steppe Khazar Khaganate’s population. At present, more than three dozens of hillforts are already discovered in the forest-steppe Saltov zone (fig. 2). It is them around which the majority of Saltov sites on the Seversky Donets (fig. 3) and the Oskol (fig. 4) is grouped.
Several stages are defined in the development of settling structures. These stages could look like this: settling a limited territory (settlement) – formation of free settlements’ “nests” – transformation of separate settlements’ “nests” into socio-economic microregion. Some part of microregions was polyethnic. The presence of burial places and separate burials with different rituals, and also distinctive anthropological markers of the buried people points to this fact.
The questions about the presence of towns in Khazaria, as well as on its forest-steppe territories, remain debatable. The term “proto-city” is offered to use for the most developped hillforts, which had a larger area of neighbor settlements and material evidences of craft trading activity. This settlement type is a transitional phase of town development from a “hillfort” to a “medieval city”.
Key words: Saltov culture, Khazar Khaganate, settlement structures, hillfort, proto-city.
Пристосування прийшлих племен з Північного Кавказу (алани) та степу (булгари, угри, тюрки) на територію Дніпро-Донського лісостепу відбувалося у вигляді індивідуальної адаптації окремих домогосподарств до нових способів життя і форм господарювання. "Прибульці" не могли не звертати уваги на традиції місцевого домобудування та облаштування інтер'єру, поступово переймаючи окремі риси домобудування "місцевого населення". Під впливом слов'ян у населення Лісостепової Хозарії виникають 3 нових типи відкритих вогнищ (рис. 4–7), а також 2 нових типи печей (рис. 8; 9). Аналізу та узагальненню нового синкретичного за суттю матеріалу щодо опалювальних пристроїв лісостепового населення Хозарського каганату і присвячене подане дослідження.
Ключові слова: Східні слов'яни, сіверяни, Хозарський каганат, побут, опалювальний пристрій, піч, вогнище.
Владимир Колода. 2021. Славянские и славянизированные обогревательные устройства лесостепной территории Хазарии.
В раннем средневековье на территории юга Восточной Европы существовали два больших этнополитических массива (рис. 1). Юго-восток занимала многоэтничная раннефеодальная держава Хазарский каганат, который представлен салтовской археологической культурой середины 8 - середины 10 вв. Северо-западными соседями каганата были восточнославянские племена северян (роменская археологическая культура середины 8 - начала 11 вв.) и славяне на Дону (боршевская культура 8 - начала 11 вв.). Взаимовлияния двух групп населения проявлялись по разному. В большинстве своём можно видеть, что более высокий уровень хозяйства и материального производства населения Хазарии влиял на соседних славян в земледелии, керамическом производстве, фортификации. Однако в домостроительстве мы можем видеть обратный процесс.
Приспособление пришлых племен с Северного Кавказа (аланы) и степи (булгары, угры, тюрки) на территорию Днепро-Донской лесостепи осуществлялось в виде индивидуальной адаптации отдельных домохозяйств к новым способам проживания и формам хозяйства. "Пришельцы" не могли не обращать внимания на традиции местного домостроительства и устройство интерьера, постепенно перенимая отдельные черты домостроительства "местного населения". Под влиянием славян у населения Лесостепной Хазарии возникают три новых типа открытых очагов (рис. 4-7), а также два новых типа печей (рис. 8, 9). Анализу и обобщению нового синкретичного по сути материала относительно обогревательных устройств лесостепного населения Хазарского каганата и посвящено данное исследование.
Ключевые слова: восточные славяне, северяне, Хазарский каганат, быт, обогревательные устройства, печь, очаг.
Volodymyr Koloda. 2021. Slavonic and Similar to Slavonic heated construction of the forest-steppe territory of Khazaria
In the early Middle Ages there were two big ethno political groups in the territory of the south of Eastern Europe (Fig. 1). The southern part of the East was settled by poly-ethnical early feudal state – the Khazar khaganate. It was represented with Saltov archaeological culture in the middle of VIII – the middle of X cc AD. Northern-western neighbours of the khaganate were eastern Slavonic tribes of the Northerners (Romny archaeological culture in the middle of VIII – the beginning of XI cc AD) and the Slavs at the Don (Borshevo culture in VIII – the beginning of XI cc AD). Interinfluence of these two groups developed differently. It may be mainly observed that a higher level of householding and material production of the Khazars influenced over the neighbour Slavs in agriculture, pottery trade, and fortifications. However, we may discover an opposite process in house-building.
Adjustment of the newcomers from the North Caucasus (the Alans) and the steppe (the Bulgars, Ugric and Turkic peoples) towards the territory of the Dnieper-Don forest-steppe happened as individual adaptation of certain households to the new lifestyles and household types. “Newly-arrived” could not help paying attention to traditions of local households and interior design. They were gradually picking up some traits of house-building from local people. It was affected by the Slavs that there appeared 3 new types of fireplaces (Fig. 4–7) and 2 types of hearths (Fig. 8; 9) in the usage of forest-steppe Khazar population. The research is devoted to generalization of up-to-date syncretic materials about heated construction of forest-steppe people in the Khazar khaganate.
Key words: eastern Slavs, the Northerners, the Khazar khaganate, household, heated construction, hearth, fireplace.
Резюме: В статті розглядаються результати польових, лабораторних та аналітичних досліджень набору ліпної кераміки з комплексу – 87 на городищі Мохнач. Керамічний набір складався щонайменше з 8 ліпних посудин скіфського часу, рештки яких були одночасно скинуті донизу колишньої господарської ями. Всі вони відносяться до категорії горщиків, більшість яких є характерними для пізньоскіфського періоду існування скіфоїдного лісостепового населення в басейні Сіверського Дінця. Поодинокі посудини банкової, глекоподібної та корчагоподібної форми, що характерні для більш ранніх етапів, означеного населення цієї території, свідчать про своєрідність керамічного ліпного комплексу городища в с. Мохнач. За обсягом вони діляться на три групи. Половина з них відноситься до тарного посуду; по дві – до кухонного та столового. Орнаментація посудин в цілому є традиційною для лісостепового населення скіфського часу у Дніпровському Лівобережжі, але має окремі лише їх властиві риси щодо пам’яток на Дінці. Цей набір належав одній з родин скіфського часу. Виходячи з обсягів сосудів, вона складалася з 6 дорослих осіб та, можливо, 2–3 дітей. Враховуючи загальний обсяг тарних посудин, ця родина мала щонайменше двотижневий запас зернового збіжжя для своїх харчових потреб. Виявлений набір кухонного утвору вписується в раніш запропоновану хронологію старожитностей скіфського часу на городищі Мохнач: перша половина (середина) V ст. до н.е. – друга половина (кінець) IV ст. до н.е.
Ключові слова: скіфський лісостеп, Сіверський Донець, городище Мохнач, ліпний посуд, кухонний утвір, харчові запаси.
Volodymyr Koloda. 2021. A set of scythian kitchenwarefrom Mokhnach hillfort
Abstract: The article addresses the results of the field, laboratory and analytical investigations of the set of moulded ceramics from the complex – 87 on Mokhnach hillfort. The ceramic set consisted of at least 8 moulded vessels of the Scythian times, andat the same time, their pieces were thrown down to the bottom of the household pit. All of them refer to the category of the vessels, the majority of which are typical to the late Scythian period of the existence of the Scythian forest-steppe population in the basin of the Seversky Donets. Single vessels of canned, jar-like and large pot-like forms are characteristic of the earlier periods of the mentioned population of this territory, which point to the distinctness of ceramic moulded complext of the hillfort in Mokhnach village. In terms of the volume, they can be divided into three groups. The half of them (4vessels) refer to the tare kitchenware, 2 vessels belong to the cooking group, and 2 vessels – to the dinner one. On the whole, ornamentation of the vessels is traditional to the forest-steppe population of the Scythian time on the Dniper left bank area. However, this ornamentation has its particular features proper to it, in comparison with other sites on the Donets. This site belonged to one of the families in the Scythian time. In terms of the volume of the vessels, it included 6 adult persons and, probably, 2 – 3 children. Taking into account the general volume of tare vessels, this family had at least a double-week grain supply for its food necessities. The discovered set of the kitchenware feeds into previously suggested chronology of the antiquities of the Scythian times on Mokhnach hillfort: first half (middle) of the 5th – second half (end) of the 4th centuries BC.
Key words: Scythian forest-steppe, the Seversky Donets, Mokhnach hillfort, moulded vessels, kitchenware, food supply.
Владимир Колода. 2021. Набор скифской посуды с городища Мохнач
Резюме: В статье рассматриваются результаты полевых, лабораторных и аналитических исследований набора лепной керамики из комплекса – 87 на городище Мохнач. Керамический набор состоял как минимум из 8 лепных сосудов скифского времени, остатки которых были одновременно скинуты на дно бывшей хозяйственной ямы. Все они относятся к категории горшков, большинство которых характерны для позднескифского периода существования скифоидного лесостепного населения в бассейне Северского Донца. Одиночные сосуды баночной, кувшиноподобной и корчагоподобной форм, что характерны для более ранних этапов означенного населения этой территории, свидетельствуют о своеобразии керамического лепного комплекса городища в с. Мохнач. Исходя из объёма они делятся на три группы. Половина из них относится к тарной посуде; по два – к кухонной и столовой. Орнаментация сосудов в целом традиционна для лесостепного населения скифского времени на Днепровском Левобережье, но имеет отдельные лишь ей присущие черты в сравнении с иными памятниками на Донце. Этот набор принадлежал одной из семей скифского времени. Исходя из объёмов сосудов, она состояла из 6 взрослых особ и, возможно, 2–3 детей. Учитывая общий объём тарных посудин, эта семья имела как минимум двухнедельный запас зерна для своих пищевых нужд. Выявленный набор кухонной утвари вписывается в ранее предложенную хронологию древностей скифского времени на городище Мохнач: первая половина (середина) V в. до н.э. – вторая половина (конец) IV в. до н.э.
Ключевые слова: скифская лесостепь, Северский Донец, городище Мохнач, лепная посуда, кухонная утварь, пищевые запаси.
В статті аналізується садибне планування селища Мохнач–П часів існування тут поселення салтівської культурно-історичної спільноти в межах другої половини VIII – середини ІХ ст. Воно входило до складу поселенської агломерації (мікрорегіону) з центром на городищі Мохнач. Виділяються категорії житлово-господарських споруд та спосіб їх розміщення відносно того чи іншого житла. На основі планіграфії різних комплексів та їх групування навколо житлових споруд визначається склад та розмір садиб, що належали окремій родині. Здійснюється спроба визначення системи садибної забудови поселення.
Ключові слова: салтівська культурно-історична спільнота, Хозарський каганат, житловий простір, садиба, господарський комплекс
Колода В.В. Усадьбы салтовской культурно-исторической общности на селище Мохнач П: критерии выделения и хозяйский состав.
В статье анализируется усадебная планировка селища Мохнач-П времен существования здесь салтовской культурно-исторической общности в рамках второй половины 8 - середины 10 вв. Оно входило в состав поселенческой агломерации (микрорегиона) с центром на городище Мохнач. Выделяются категории жилищно-хозяйственных сооружений и способ их размещения относительно того или иного жилища. На основе планиграфии различных комплексов и их группирования вокруг жилых сооружений определяется состав и размер усадеб, которые принадлежали отдельной семье. Осуществляется попытка системы усадебной застройки поселения.
Ключевые слова: салтовская культурно-историческая общность, Хазарский каганат, жилое пространство, усадьба, хозяйственный комплекс.
V. V. Koloda. Farmsteads of the Saltiv cultural historical community on Mokhnach-П settlement: selection criteria and household structure
Farmstead planning of Mokhnach-П settlement is analyzed in the article; existence time of the Saltov cultural historical community's habitation within the second half of VIII – middle of IX centuries was brought into focus. The settlement was included into the residential agglomeration (microregion)with the center in Mokhnach hillfort. Some categories of household living buildings and ways of their location in relation to this or other dwelling are distinguished within the bounds of the largest excavation site-1. On the whole, 36 Slatov sites were identified on the mentioned area; among them, there are 4 dwellings, 4 slightly deepened household buildings, 3 summer kitchens, 4 constructions for harvest storage (1 vault, 2 cellars and 1 box room) and 21 household pits (two of them were used to prepare clay for ceramics production). The planography analysis of the present complexes of the excavation site-1 allows to admit that in the south eastern part of the settlement, there were 4 farmsteads that belonged to separate families which did their own housekeeping. The usable area was not large (12-18 m2). It points to the fact, that a so-called “small family” consisting of 4-6 persons owned a certain household. Borderlines of these farmsteads do not overlap one another – it shows that they coexisted together at the same time. There is enough space for passage of people or transport vehicles between the farmsteads. Structure of household buildings is generally similar. A dwelling was accompanied by a slightly deepened household building, a summer kitchen, a construction for harvest storage, and a certain amount of household pits.
At the same time, some differences are also can be observed. In two cases (farmstead 2, 4), a small household pit located very close to a household building was discovered. In farmsted 3, no summer kitchen was identified, and in farmstead 1, no construction for harvest storage was found as well. In three other cases (farmsteads 2-4), buildings for harvest storage differed between one another by a form, construction and storage capacity. In each farmstead, the amount of household pits that could coexist at the same time did not exceed 5 units.
On the whole, it can be noticed that the square of the identified farmsteads, the characteristics of the above mentioned household buildings, amount of supportive household pits and their location point to the quite convenient organization of the living space and the opportunity to do housekeeping successfully.
Key words: Saltiv cultural-historic community, the Khazar Khaganate, living space, farmstead, household complex.
Салтівська археологічна культура (середина VIIІ –– середина Х ст.), є сучасним еквівалентом матеріальної та духовної культури Хозарського каганату, який об'єднав чисельні народи східноєвропейського півдня і відігравав значну роль у військово-політичних та етнокультурних процесах півдня Східної Європи та ближніх до неї територій. Серед розмаїття залишених по собі артефактів привертають увагу перстні із сюжетним зображенням. Не зважаючи на обмежений загал, серед них виділяється кілька груп зображень: антропоморфні (рис. 1), зооморфні (рис. 2), орнітоморфні (рис. 3), рослинні (рис. 4: 1––4) та текстові (рис. 4: 5). Частина зображень лишилась незрозумілою (рис. 5). Антропоморфні сюжети пов'язані із магічною діяльністю живої людини (шамана) або славного померлого предку або героя. Зображення тварин та птахів в цілому відповідають вертикальній системі будови навколишнього світу в уяві багатоетнічного населення Хозарського каганату, що дісталася їм у спадок від індоіранського, а в широкому сенсі – індоєвропейського світу: птахи уособлюють небесну сферу, а копитні та хижаки –– земну. Значна кількість зображень пов'язана із домінуванням тих чи інших істот в своїй сфері (лев / грифон, орел / фантастичний хижак) –– (рис. 2: 3, 4, 8; 3: 1), що відповідало домінуючій ролі господаря такого перстня у своєму соціальному оточенні. Частина зображень тварин може бути пояснене їх вагомим господарчим значенням (бик, верблюд) –– (рис. 2: 5––7). Певна кількість зображень могло мати тотемний характер. В цілому, сюжетні зображення на розглянутих перснях несуть в більшій мірі сакральне навантаження аніж декоративне. Вони відображають глибокий культурний зв'язок із значною частиною Євразійського світу і несуть на собі культурно-релігійний вплив багатьох часів і народів – від Середземномор'я і Ірану ранньої залізної доби –– до синхронних Хозарському каганату територій: тюркомовні племена євразійського степу, лісові фіно-угорські народи, іраномовне населення Середньої Азії, народи Закавказзя і арабського Близького сходу, населення Подунав'я.
Ключові слова: раннє середньовіччя, Хозарський каганат, салтівська археологічна культура, релігія, культи, перстні, культурні зв'язки.
Колода В. В. Сюжетные изображения на салтовских перстнях (по материалам лесостепи).
Салтовская археологическая культура (середина VIIІ –– середина Х вв.), является современным эквивалентом материальной и духовной культуры Хазарского каганата, который объединил многочисленные народы восточноевропейского юга и играл значительную роль в военно-политических и этнокультурных процессах юга Восточной Европы и близких к ней территорий. Среди разнообразия оставленных после себя артефактов привлекают внимание перстни с сюжетными изображениями. Не смотря на ограниченное число, среди них выделяется несколько групп изображений: антропоморфные (рис. 1), зооморфные (рис. 2), орнитоморфные (рис. 3), растительные (рис. 4: 1––4) и текстовые (рис. 4: 5). Часть изображений осталась непонятной (рис. 5).
Антропоморфные сюжеты связаны с магической деятельностью живого человека (шамана) или славного умершего предка или героя. Изображения животных и птиц в целом отвечают вертикальной системе построения окружающего мира в представлении многоэтничного населения Хазарского каганата, что досталась им в наследство от индоиранского, а в широком смысле – индоевропейского мира: птицы воплощают небесную сферу, а копытные и хищники – земную. Значительное число изображений связана с доминированием тех или иных существ в своей сфере (лев / грифон, орел / фантастический хищник) – (рис. 2: 3, 4, 8; 3: 1), что соответствовало доминирующей роли владельца такого перстня в своем социальном окружении. Часть изображений животных может быть объяснена их весомым хозяйственным значением (бык, верблюд) –– (рис. 2: 5––7). Определенное число изображений могла иметь тотемный характер. В целом, сюжетные изображения на рассмотренных перстнях несут в большей мере сакральную нагрузку чем декоративную. Они отображают глубокую культурную связь со значительной частью евразийского мира и несут на себе культурно-религиозное влияние многих времен и народов – от Средиземноморья и Ирана раннего железного века –– до синхронных Хазарскому каганату территорий: тюркоязычные племена евразийских степей, лесные финно-угорские народы, ираноязычное население Средней Азии, народи Закавказья и арабского Ближнего Востока, население Подунавья.
Ключевые слова: раннее средневековье, Хазарский каганат, салтовская археологическая культура, религия, культы, перстни, культурные связи.
Koloda V. V. Narrative depictions on the Saltov rings
(a case study of the forest steppe)
The Saltov archaeological culture (middle of VIII –– middle of X centuries) is the modern equivalent of the material and spiritual culture of the Khazar Khaganate that united many peoples of the south of Eastern Europe. It also played an important role in military-political and ethnocultural processes of the south of Eastern Europe and its proximate territories. Among the diversity of the antiquities left behind, rings with narrative depictions attracts attention most of all. Despite on the limited сollection of these items, some groups can be selected: antropomorphic (fig. 1), zoomorphic (fig. 2), ornithomorphic (fig. 3), vegetal (fig. 4: 1––4) and textual (fig. 4: 5). Some depictions are left unclear (fig. 5). Antropomorphic narratives are associated with magic activity of a living human (shaman) or a glorious dead ancestor or a hero. Depiction of animals and birds is generally compliant with the vertical system of the outworld structure in beliefs of multiethnic population of the Khazar Khaganate. The people of the Khazar Khaganate inherit these beliefs from Indo-Iranic, and in the wide sense –– from the Indo-European world: birds symbolize the heavens, the hoofed animals and the predators are associated with the earth. The majority of subject images refer to the domination of some creatures in their domain (lion / griffon, eagle/ fantastic predator) –– (fig. 2: 3, 4, 8; 3: 1); it reflected the dominant role of the ring's owner in his/her social environment. A part pf depicted animals can be explained by their important household value (bull, camel) –– (fig. 2: 5––7). Some amount of images could have a totemic meaning.
On the whole, narrative depictions on the mentioned rings have a sacral meaning to a greater extent, than a decorative one. They reflect a deep cultural bound with a considerable part of the Eurasian world. These depictions also bear cultural and religious influence of many times and peoples — from the Mediterranean and Iran of the Early Iron Age to the territories of the Khazar Khaganate's times: Turkic speaking tribes of Eurasian Steppe, Finno-Ugric peoples in forests, Iranian speaking population of the Middle Asia, the South Caucasian and Arabic speaking Middle East peoples, the Danube region population.
Key Words: Early Middle Ages, Khazar Khaganate, Saltоv archaeological culture, religion, cults, rings, cultural bounds
One of the grain pits with an attached anteroom, complex 114 (fig. 2), was researched during the investigations of the hillfort in Mokhnach village located in Zmiiv region of Kharkiv oblast (fig. 1). Among the discovered artefacts (fig. 3), which allow to date the complex to the end of VIII — beginning of IX centuries, the remnants of a thick-walled clay object with low uneven firing (fig. 4) attract attention. The clay color on the profile points to the fact that the temperature was higher on top (fig. 4: 2). Its molding composition consisted of clay and a great amount of herbal supplements of different origins. Imprints of threshing waste are well traced on both surfaces and breaks: glumas, fragments of forks, spikelets, and also leaves, etc. (fig. 4; 5). Parallel (ordered?) imprints from scapes of herb plants (straw?), which were laid under the bottom of this clay product, are clearly visible on the lower surface (fig. 4: 3; 5: I).
Apart from threshing and harvest dressing waste, some imprints from caryopsides of cultivated plants are also identified on the surface of a functional part (fig. 5: II, III). Identified glumas originate from rye (Secale cereale) and glumaceous barley (Hordeum vulgare). Most of caryopsides (fig. 5: III) also included rye, glumaceous barley, and panic grass as well (Panicum miliaceum); there are separate imprints from caryopsides of emmer wheat (Triticum dicoccon). A total amount of the imprints is about two tens. The discovered artefact may have one of three definitions: 1) a typical hearth of the Slavic origin; 2) the first known hearth of the Saltov culture; 3) a sacrificial alter of the Saltov culture. Despite a definition, a sacral meaning of adding grains to the top surface does not raise any doubts.
Keywords: Kharkiv oblast, Mokhnach hillfort, Early Medieval, Saltov culture, hearth, sacrificial altar, agriculture, cult.
Горбаненко, С. А., Колода, В. В. Хліборобські традиції ранньосередньовічного Мохнача: жертовник чи жаровня?
Під час досліджень городища в с. Мохнач, що в Зміївському районі Харківської області (рис. 1), було вивчено одну із зернових ям з прибудованим тамбуром — комплекс 114 (рис. 2). Серед виявлених артефактів (рис. 3), що дають можливість зарахувати його до кінця VІІІ — початку ІХ ст., привертають увагу рештки товстостінного глиняного виробу зі слабким нерівномірним випалом (рис. 4). Колір глини на перетині свідчить про те, що зверху температура була вищою (рис. 4: 2). Його формувальна маса складалась із глини й великої кількості рослинних домішок різного походження. На обох поверхнях та у зломах добре простежені відбитки відходів від обмолоту: плівки, фрагменти вилочок, колосків, а також листя тощо (рис. 4; 5). На нижній поверхні чітко помітні паралельні (упорядковані?) відбитки стебел трав’янистих рослин (соломи?), що підкладали під низ цього виробу (рис. 4: 3; 5: І). На поверхні «робочої» частини, крім відходів від обмолоту й просівання врожаю, також помічено відбитки зернівок культурних рослин (рис. 5: ІІ, ІІІ). Ідентифіковані плівки походять від жита (Secale cereale) і ячменю плівчастого (Hordeum vulgare). Переважну кількість зернівок (рис. 5: III) також становили жито, ячмінь плівчастий, а також просо (Panicum miliaceum); є одиничні відбитки зернівок пшениці двозернянки (Triticum dicoccon). Загальна кількість відбитків близька до двох десятків. Виявлений артефакт може мати одне з трьох визначень: 1)типова жаровня слов’янського походження; 2) перша відома жаровня салтівської культури; 3) жертовник салтівської культури. Незважаючи на саме визначення, сакральний зміст додавання збіжжя до верхньої поверхні не викликає сумнівів.
Ключові слова: Харківська область, городище Мохнач, раннє середньовіччя, салтівська культура, жаровня, жертовник, землеробство, культ.
Горбаненко, С. А., Колода, В. В. Хлеборобские традиции раннесредневекового Мохнача: жертвенник или жаровня?
Во время исследований городища в с. Мохнач, что в Змиевском районе Харьковской области (рис. 1), была изучена одна из зерновых ям з пристроенным тамбуром — комплекс 114 (рис. 2). Среди выявленных артефактов (рис. 3), которые дают возможность причислить его к концу VІІІ — началу ІХ в., привлекают внимание остатки толстостенного глиняного изделия со слабым неравномерным обжигом (рис. 4). Цвет глины на профиле свидетельствует о том, что сверху температура была выше (рис. 4: 2). Его формовочная масса состояла из глины и большого количества растительных добавок разного происхождения. На обеих поверхностях и изломах хорошо прослеживаются отпечатки отходов от обмолота: пленки, фрагменты вилочек, колосков, а также листья и т. д. (рис. 4; 5). На нижней поверхности четко заметны параллельные (упорядоченные?) отпечатки стеблей травянистых растений (соломы?), которые подкладывали под низ этого изделия (рис. 4: 3; 5: І). На поверхности «рабочей» части, кроме отходов от обмолота и просеивания урожая, также отмечены отпечатки зерновок культурных растений (рис. 5: ІІ, ІІІ). Идентифицированные пленки происходят от ржи (Secale cereale) и ячменя пленчатого (Hordeum vulgare). Большинство зерновок (рис. 5: III) также составляли рожь, ячмень пленчатый, а также просо (Panicum miliaceum); есть одиночные отпечатки зерновок пшеницы двузернянки (Triticum dicoccon). Общее количество отпечатков — около двух десятков. Выявленный артефакт может иметь одно из трех определений: 1) типичная жаровня славянского происхождения; 2) первая известная жаровня салтовской культуры; 3) жертвенник салтовской культуры. Несмотря на само определение, сакральный смысл добавления зерна к верхней поверхности не вызывает сомнений.
Ключевые слова: Харьковская область, городище Мохнач, раннее средневековье, салтовская культура, жаровня, жертвенник, земледелие, культ.
Наявність ковальських інструментів (ковадла та двох молотків – рис. 2: 1–3), а також значної кількості сировини, напівфабрикатів, уламків та заготовок чорного металу (рис. 2: 4–11; 3) свідчить, що майстер професійно виконував ковальську роботу на замовлення. Більш широке коло аналогій інструментам по роботі із залізом спостерігається в середовищі салтівської культури аніж на синхронних пам’ятках східних слов’ян. Це свідчить про вплив ковальства населення Хозарії на сусідні слов’янські племена.
Окрім ковальської справи майстер професійно працював і з кольоровим металом, про що свідчать як запаси кольорової сировини (бронзи) для литва та ювелірної справи (рис. 4), а також і матриці для виготовлення поясних деталей. Разом із ломом виробів з кольорового металу, за сировину він мав і пізньоримські монети (рис. 7), що для ранньосередньовічних скарбів зафіксовано вперше.
Комплекс предметів кольорової металопластики уособлює низку технологічних етапів ювелірного ремесла: матриці для виготовлення поясних деталей та відлиті, але не оброблені заготовки для виготовлення матриць (один із морфологічних типів представлений як готовою накладкою, так і аналогічною матрицею для їх виготовлення – рис. 5: 4–5), що в Україні зафіксовано вперше. Частина готових виробів (рис. 5: 1–3; 6: 4) могли слугувати зразками для виготовлення аналогічних речей або перебували у майстра «в ремонті» чи то призначались для переплавки як лом.
Широке і цікаве коло типологічно-стилістичних аналогій предметам з цього скарбу. Частина з них тяжіє до азово-чорноморських степів, Гірського Криму та Північного Кавказу (рис. 5: 1–2). Частина має ширші паралелі, включаючи, зокрема, й «старожитності антів» Придніпров’я (рис. 6: 1–5). Частина артефактів на сьогодні не мають прямих аналогій (рис. 5: 3, 6, 7). Окремі вироби (рис. 5: 4–5) мають паралелі на слов’янських пам’ятках східноєвропейського лісостепу, в аварських старожитностях Середньодунайської рівнини та лангобардських могильниках Італії, але не характерні для кочівницьких комплексів сивашівського типу, Криму або Кавказу. До Дунайського регіону, Італії, а також і Південно-Західного Криму тяжіють і горизонтально симетричні накладки з гравійованими візерунками у вигляді крапок та дужок (рис. 5: 8–9). Отже, серед кола аналогій бронзовим виробам зі скарбу з-під Мирної Долини ми можемо виділити такі основні напрями: Надчорномор’я – Крим – Північний Кавказ та східноєвропейський лісостеп – Середньодунайська рівнина – Італія.
З огляду на культурно-хронологічне визначення, унікальною є й багатопрофільність майстра, який крім ювелірної справи, займався й ковальством. Окреслене коло паралелей дозволяє припустити, що власник скарбу, майстер – коваль та ювелір, міг працювати на замовлення, як представників слов’янської військової аристократії, так і номадів Північного Приазов’я та Присивашшя.
Ключові слова: скарб, ремесло, ковальство, литво, ювелірна справа, раннє середньовіччя, пеньківська археологічна культура, Харківська область.
В. В. Колода, А. В. Скиба. Мирнодолинский клад кузнеца-ювелира с Харьковщины
В работе анализируется клад, найденный близ с Мирная Долина на Харьковщине (рис. 1) клад кузнеца-ювелира, который работал как с чёрным, так и с цветным металлами. Место находки, выявленные поясные детали геральдического стиля и матрицы для их изготовления, а также параллели поясной гарнитуры с днепровскими кладами и комплексами из других регионов позволяют отнести данный комплекс к юго-восточному ареалу пеньковской культуры. Наиболее вероятная датировка клада: середина - вторая половина VII в.
Наличие кузнечных инструментов (наковальни и двух молотков - рис. 2: 1-3), а также значительного количества сырья, полуфабрикатов, обломков и заготовок черного металла (рис. 2: 4-11; 3) свидетельствует, что мастер профессионально изготовлял кузнечные изделия на заказ. Более широкий круг аналогий инструментам по работе с железом находится в среде салтовской культуры, чем на синхронных памятниках восточных славян. Это свидетельствует о влиянии кузнечного ремесла Хазарии на соседние славянские племена.
Кроме кузнечного дела мастер профессионально работал и с цветным металлом, о чем свидетельствуют как запасы цветнометаллического сырья (бронзы) для отливки и ювелирного дела (рис. 4), так и матрицы для изготовления поясных деталей. Вместе с ломом изделий из цветных металлов, в качестве сырья у него были и позднеримские монеты (рис. 7), что для кладов раннего средневековья зафиксировано впервые.
Комплекс предметов цветной металлопластики воплощает в себе цепь технологических этапов ювелирного ремесла: матрицы для изготовления поясных деталей и отлитые, но не обработанные заготовки для изготовления матриц ( один из типов представлен как готовым изделием, так и матрицей - рис. 5: 4-5). Часть изделий представлена "образцами" для дальнейшего изготовления или пребывали в ремонте (рис. 5: 1-3; 6: 4).
Широкий и интересны круг аналогий: степи Причерноморья и Приазовья, Горный Крым и Северный Кавказ (рис. 5: 1-2); древности антов Поднепровья (рис. 6: 1-5), славяне восночноевропейской леслстепи, Среднедунайской равнины и лангобардких могильников Италии (рис. 5: 4-5, 9-9).
Ключевые слов: клад, ремесло, кузнечное дело, литье, ювелирное дело, ранее средневековье пеньковская археологическая культура, Харьковская область.
V.V. Koloda, A.V. Skyba. Myrnodoluns’kyj stash of a smith-jeweller from Kharkivschina
The stash of a smith jeweller, who worked with both black and colored metals, are analyzed in the article; they were found near Myrna Dolyna village on Kharkivschina. The following features allow to refer this complex to the southeastern part of the Penkov culture area: a discovery site, detected belt details of a heraldic style, as well as the matrices for their craft, and also parallels of the belt garniture with Dnipro treasures and complexes from other regions. The most reliable dating of the stash is middle-second half of the 7th century.
Presence of the smith's tools (anvil and two hammers – fig. 2: 1-3), and also a considerable amount of raw materials, semi-products, pieces and black metal subproducts (fig. 2: 4-11; 3) point to the fact, that a craftsman professionaly made blacksmith´s work orders. A wider range of analogies of metal working tools can be observed rather in the Saltov culture than on the synchronous sites of the East slavs. It shows the influence of the Khazarian population´s smithcraft on neighbouring Slavic tribes.
Beside smithcraft, a creftsman professionally worked with colored metal; colored raw material (bronze) supply for casting and jewellery (fig. 4), and also matrices for belt details production point to this fact. Apart from products made of colored metal junk, he also used Late Roman coins (fig. 7) as raw materials, which was detected for the first time in the context of Early Medieval treasures.
Complex of colored repoussage artefacts represents a range of jewellery technologic stages: matrices for belt details manufacture and raw cast subproducts for matrices production (one of morphological types presented by both a finished plate and anologic matrix for their crafting – fig. 5: 4-5), which was detected for the first time in Ukraine. A part of finished products (fig. 5: 1-3; 6: 4) could serve as patterns for analogic products, be under repair or intended to be melted as metal junk.
The artefacts of this stash have a wide and interesting range of typological and stylistic analogies. A part of them refers to the Azov and Black Sea steppes, Crimean Mountains and Northern Caucasus (fig. 5: 1-2). Another part has wider parallels including particularly “the Antes’ antiquities” of the Dnipro region (fig. 6: 1-5). Some artefacts do not have any direct analogies (fig. 5: 3, 6, 7). Separate products (fig. 5: 4-5) have parallels on the Slavic sites of the Eastern European forest steppe, in the Avar antiquities of the Pannonian Plane and Lombardic burial sites in Italy, but they are not common to the nomadic complexes of the Syvash type, Crimea or the Caucasus. Horizontal and symmetric plates with etched drawings in the form of dots and braces (fig. 5: 8-9) tend to the Danube region, Italy, and also South Western Crimea. On the whole, among the range of analogies to the bronze products of the stash from Myrna Dolyna, we can distinguish these main directions: above the Black Sea region – Crimea – the Northern Caucasus and the Eastern European forest steppe – the Pannonian Plane – Italy.
Taking into account a cultural-chronological definition, a craftsman´s professional diversity seems unique, since apart from jewellery, he practiced smithcraft as well. The defined range of parallels allows to admit that the stash’s owner, a craftsman – smith jeweller, could make work orders from both representatives of Slavic military aristocracy and nomads of the Northern Pryazovia and Prysyvash region.
Key words: stash, craft, smithcraft, casting, jewellery, Early Medieval, Penkov archaeological culture, Kharkov oblast
Робота розрахована, перш за все, на краєзнавців, шкільних вчителів, учнів та студентів.
Работа посвящена освещению наиболее древнего периода в истории той территории, на которой сейчас расположен поселок Старый Салтов от начала ее заселения до конца 1 тысячелетия н. э. После краткого обзора археологических исследований, которые проводятся на данной территории уже более столетия, освещается поэтапное развитие древнего населения, которое проживало в этой местности в бронзовом и раннем железном веке, а также в раннем средневековье. Освещаются основы их хозяйства, внутренний мир и этническая принадлежность. Особенное внимание уделяется древностям салтовской археологической культуры (середина VIII - середина Х вв. н. э.), которые представляют остатки материальной и духовной культуры народов Хазарского каганата.
Работа рассчитана, прежде всего, на краеведов, школьных учителей, учеников и студентов.
Vodyane fortified hillfort from in the Kharkiv region, the Udy River bassin, which repreКерамологічні студії
102 In Sclavenia terra, 2020, вип. 3
sent antiquities of the Romny archaeological culture (annalistic Siveryans) and date up to
х — early хі AD (fig. 1).
Thirty typologically different samples originating from different archaeological contexts was selected for the analysis (table 1, 2; fig. 2).
Petrographic analysis by the method of P. S. Quinn and quantitive (textural) analysis
have been conducted. The definition of petrogroups is based upon consideration of qualitative and quantitative composition of natural components and temper.
One petrographic group (with two subgroups within) was allocated. Two samples
demonstrate specific petrographic features.
Group 1 — with grog and organics temper. Two subgroups (1a and 1b) differ by
granulometric parameters of clastic material (fig. 3). The raw material could be defined
as highly sandy alluvial clay with predominant quartz. Aplastic temper is presented by
unsifted grog, up to 50 mm in size, at a concentration of 1 : 4. Organic temper evidence is
presented by meso-voids (fig. 4: 1—4; 5—7).
Sample 016 — with angular very coarse sand and flint gravel. The raw material is
highly sandy clay (clay-with-flint). Sample is distinctive by atypical, comparing to the local tradition, clayey raw material (fig. 4: 5, 6; 8: 1—4).
Sample 021 — untempered. The raw material is alluvial clay loam with clastic inclusions up to middle sand fraction (fig. 4: 7, 8; 8: 5—8).
Firing temperature of artifacts could be defined within 600—800 ºс.
Petrographic characteristics don’t correlate with typology of the artifacts (table 3). Instead connection of subgroups 1a and 1b with colour patterning of fresh breaks could be
observed (table 4).
Keywords: Vodyane hillfort site, Siveryans, Romny archaeological culture, ceramics, technology, petrography.
Стаття присвячена висвітленню перших результатів петрографічного аналізу керамічних
виробів з городища Водяне в Харківській обл. на р. Уди, що представляють старожитності
роменської археологічної культури (літописні сіверяни переддержавного часу) й датуються
Х — початком ХІ ст. н. е. Отримано дані щодо місцевої традиції приготування формувальних мас та режиму випалу кераміки, виділено зразок припустимо немісцевого виробництва, здійснено спробу пов’язати петрографічні особливості виробів з типологією виробів та
безпосередньо фіксованими фізичними характеристиками.
Ключові слова: городище Водяне, сіверяни, роменська археологічна культура, кераміка, технологія, петрографія.
Ключові слова: музейний фонд України, Харківська область, раннє середньовіччя, салтівська культурно-історична спільність, сільське господарство, кінська упряж.
Saltiv agricultural equipment from the funds of
Pervomaiskyi’s museum of local history
The article is dedicated to the introduction of the group of iron items from the agricultural equipment to the scientific circulation and its initial analysis. They are kept in the funds of museum of local history in the city of Pervomaiskyi of Lozova raion in Kharkiv oblast. All these equipment items show a high development level of agriculture among the tribes of Saltiv cultural historical community (mid. VIII – mid. X cent. AD) on the border of the steppe and forest-steppe of the Khazar Khaganate. Ferrules for shovels (fig. 1: 6) and sickles of a well-developed form (fig. 1: 1-5;3) belong to the agricultural tools. Iron hobbles for binding horses’ legs (fig. 2: 1) and stirrup (fig. 2: 2) belong to cattle breeding instruments, in particular, horse-breeding equipment. Such an agricultural tool like scythes (fig. 1: 7, 8) could be used in both farming (grain crop harvesting) and animal husbandry (hay harvesting) in full. The materials introduced to the scientific circulation point to the fact that specialists in archaeology need to include the materials of “small” local museums of Ukraine more extensively. They have bright and sometimes unique stuff that may widen our knowledge about the past.
Key words: Ukraine’s museum fund, Kharkiv oblast, Early Medieval, Saltiv cultural-historical community, agriculture, horse harness.
SALTOV POTTERY IN MOKHNACH-P SETTLEMENT
The pottery of the Saltov cultural-historical communion period (VIII — mid. X centuries) found in Mokhnach-P settlement is analyzed in the article. This settlement is the most researched one in the microregion of the hillfort located in Mokhnach, Chuhuiv region in Kharkiv oblast (fig. 1). The settlement was a part of the Khazar Khaganate forest-steppe territory at the end of the 1st millennium AD.
All utensils found in the settlement was made of ceramics. The evidences of local ceramics manufacturing were found there; two pits for clay homogenization point to this fact. However, it related to the production of the most demanded ceramics categories (cooking pots) and was at the level of homemade manufacturing. High-quality imported utensils occupied a dominant position. They were supplied from the Black Sea region and neighbouring pottery centres of the Khaganate's forest-steppe. The tableware set was of high quality and diversity. Almost all of its groups and categories are mentioned here. Tare pottery are presented by amphoras (fig. 2: 1, 2), big tare pithoi, hydria (fig. 2: 3), flasks and big ceremonial pithoi (fig. 3). Pots (fig. 4: 2-7; 5) and jugs (fig. 4: 1) can be found among cooking ceramics. Tableware includes jars (fig. 6: 1), mugs (fig. 6: 2-4, 7), kubyshkas (fig. 6: 5), table pithoi (fig. 7), pots (fig. 6: 6), and also a ceremonial vessel with two containers (fig. 8). Form and ornamentation of these vessels are traditional and have wide analogies to all territories of Saltov cultural-historical communion.
The peculiarity of local ceramic complex manifests itself in extremely small amount of remains of thick-walled tare pithoi made of chamotte clay for grain storage. Other features include great amount of high-quality ceremonial pithoi and separate rare ornaments on cooking pots. The volume of pots indicates the domination of a small couple family; it completely correlates with a tiny useful amount of the researched dwellings here.
The only vessel with two containers relates to an extremely limited category of ceremonial and cult ceramics, and has a very constrained range of analogies, mostly on Saltov sites of the Siverskyi Donets. It reflects the traditions and culture of Persian-speaking, Turkic and also Caucasian nations, at least starting from the early Iron Age. These vessels could be used in a ritual of fraternity, inter-family reconciliation, and also could serve as an honourable drinking bowl for the most respected guest during a feast.
Keywords: early medieval, The Khazar khaganate, Saltov archaeological culture, Saltov cultural-historical communion, pottery.
У статті аналізується керамічний посуд селища Мохнач-П в часи його існування в межах салтівської культурно-історичної спільності — середина VIII — середина Х ст. н. е. Це поселення є найбільш дослідженим у мікрорегіоні городища Мохнач Чугуївського району Харківської області, що наприкінці І тис. н. е. входило до лісостепової території Хозарського каганату.
Весь виявлений посуд був гончарним. На селище виявлені сліди місцевого керамічного виробництв, про що свідчать дві ями для гомогенізації глини. Але воно стосувалося виготовлення найбільш затребуваних категорій кераміки (кухонних горщиків) і знаходилося на рівні домашнього виробництва. Панівне положення займає високоякісний привізний посуд. Він постачався з причорноморських територій та сусідніх гончарних центрів лісостепової зони каганату. Набір посуду був якісним та різноманітним. Тут представлені всі його групи і практично всі категорії. Тарна кераміка презентована амфорами, великими тарними піфосами, гідрією, баклагами та великими парадними піфосами. Кухонна — горщиками та глечиками. Столовий посуд представляють глечики, кухолі, кубушки, горщики-вази, горщики, а також обрядова посудина із двома ємкостями. Форма і орнаментація сосудів традиційна і має широкі аналогії на всій території салтівської культурно-історичної спільності.
Особливість місцевого керамічного комплексу проявляється у вкрай малій кількості решток товстостінних тарних піфосів з шамотного тіста для зберігання зерна; у значній кількості високоякісних парадних піфосів,; у присутності окремих рідкісних орнаментів на кухонних горщиках. Обсяг горщиків свідчить про панування на поселенні малої парної сім’ї, що сповна корелюється із невеликим корисним обсягом досліджених тут жител.
Єдиний сосуд із двома ємкостями відноситься до вкрай обмеженої категорії обрядово-культової кераміки і має дуже обмежене коло аналогій, здебільшого на салтівських пам’ятках Сіверського Дінця. Він відображає традиції і культуру іраномовних, тюркських, а також кавказьких народів, починаючи, принаймні, з ранньої залізної доби. Такі посудини могли використовуватися в обрядах побратимства, міжродового примирення, а також застосовуватися як почесна питна чаша для найбільш шанованого гостя під час застілля.
Ключові слова: раннє середньовіччя, Хозарський каганат, салтівська археологічна культура, cалтівська культурно-історична спільність, керамічний посуд.
Ключові слова. Хозарський каганат, салтівська археологічна культура, археологічні дослідження, Харківська школа хозарознавства.
Koloda V. V.
KHARKIV SCHOOL OF KHAZAR STUDIES:
CREATION, FUNCTIONING IN THE INDEPENDANCE PERIOD. CURRENT PROBLEMS AND PERSPECTIVES
Abstract. Khazar Khaganate is an early feudal state that existed at the end of the 1st millennium AD in the south of the Eastern Europe. Playing a major role in historical, political and ethnocultural events of Circum-Pontic region, it had a significant impact on the development of the neighboring Slavic tribes. This state left the antiquities of the Saltov archaeological culture after which a village in Kharkiv region was named as Verkhniy Saltiv. That is why it is not surprising that this culture has been being studied by Kharkiv archaeologists over a century. For this reason, at the end of the 20th century, the only school of Khazar studies in Ukraine was created; V.K. Mikheev was its founder. About half a dozen researchers belong to this school, and they are still working in scientific, educational and cultural institutions of the city and Ukraine. The war has made significant adjustments to the activity of Kharkiv school of Khazar studies, but has not stopped its work.
Keywords: Khazar Khaganate, Saltov archaeological culture, Archaeological investigations, Kharkiv school of Khazar studies.
Ключові слова: Хозарський каганат, лісостеп, салтівська культурно-історична спільність, система і функції городищ.
FOREST-STEPPE HILLFORTS SYSTEM OF THE KHAZAR KHAGANATE
The article is dedicated to the selection and characteristic of the separate areas in the general system of the forest-steppe hillforts of the Khazar Khaganate. 31 out of 35 hillforts that do not raise any objections are located on 3 main water arteries of the region: Siverskyi Donets (17), Oskil (6) and Tykha Sosna (7); one of the hillforts is located on the Don river. The hillforts on the Siverskyi Donets river performed the power funtion: 1) defense of the Khaganate borders from a possible threat from the side of the Northern Slavs (Romny culture), 2) temporary presence of the military garrisons and detachments which exerted military and political pressure on the Slavs (including tribute collection), 3) outposts on the trade routes, crossings and fords. Besides, these functions can be marked as well: centers of the economic microregions; craft and trade centers; administrative centers attended by a territory manager – tuduns – for execution of the central government´s orders; a place of temporary accumulation of the collected tribute and army´s necessary food supply, etc. The role of this or that function should be considered regarding each particular hillfort. The Oskil zone was “internal” for the Saltov forest-steppe. Here, the function of hillfort defense or military contingent dislocation was less distinctive. At the same time, the importance of the hillfort as a craft center was more noticeable (especially in the places of iron mining and processing). A peculiar feature of the Saltov hillforts line on the Tykha Sosna river was seamless communication support between main Khaganate territories on the Volga and Done regions with the northwest densely populated centers on the Siverskyi Donets and Oskil rivers; it was also the demonstration of a state force to the Slavs on the Don river.
Key words: Khazar Khaganate, forest-steppe, Saltov cultural-historical community, system and funtions of hillforts.
Ключові слова: Сіверський Донець, слов’яни, Хозарський каганат, роменська культура, салтівська культура, міжетнічні контакти, етнокультурні процеси.
Volodymyr KOLODA. THE SLAVS AND THE KHAZAR KAGANATE:
INTERACTION ASPECTS
The work is dedicated to the analysis of the complex and multifaceted problem of the relationships between the Khazar Kaganate’s population and the neighboring Slavic tribes of the Left-Bank Dnipro region and the forest-steppe area between Dnipro and Don rivers at the end of the 1st millenium. The opinion about these relationships does not correspond to the archeological realia, as it was formed under the influence of the chronicle data and fixed in the science and public consciousness due to Russian and Soviet historiography. There were investigations in the last three decades on the Slavic and Saltiv sites, conducted in the upper reaches of the Siverskyi Donets, and also the earlier research on the Upper Don. They all deny the issue of the primordial and permanent conflict in the relationships between the Slavic world and the peoples that were part of the Khazar Kaganate. The modern status of the archeological sources allow to review the “conflict” opinion about these relationships, in the contact zone of the Siverskyi Donets river in particular. New artifacts and reconsideration of the old hypotheses and approaches allow to talk about the positive complementary relationships between the Northerners and the tribes of the forest-steppe zone of Khazaria. The evidences of ethnocultural and technologic interactions are traced in several aspects of the material culture: ceramic manufacture, housebuilding, fortification building and agriculture. New investigations and reconsideration of the long known data allow to show affirmative attitude to the multivectoral positive influence of the Saltiv population to the material production, culture, and also general socioeconomic status of the neighboring Slavic tribes. The reverse interaction process was the same, but not such strong. It was evident mostly in housebuilding of the Khazarian forest-steppe population. The abovementioned processes contributed to peaceful coexistence, and to the mixture of multiethnic population groups in separate settlements. It provides an opportunity to talk about the formation of the inherently syncretic population in the contact zone of the Slavs and polyethnic people of the Khazar Kaganate. This process finished in the middle of the 11th century due to growing threat from the Kumans on the territory of the Left-Bank Dnipro region and the area between Dnipro and Don rivers.
Key words: the Siverskyi Donets, the Slavs, the Khazar Kaganate, the Romney culture, the Saltiv culture, interethnic contacts, ethnocultural processes.
Стаття присвячена археологічним матеріалам ХVІІІ ст., що здобуті під час сучасних археологічних досліджень на території Харківщини: вони значною мірою відображають соціокультурний розвиток, побут та зовнішні зв’язки населення Слобожанщини за часи життя Г. С. Сковороди. Наголошується необхідність використання археологічних та інших музейних матеріалів при вивчені багатовимірної спадщини видатного українського філософа, літератора та педагога, що дозволяє з більшою повнотою розуміти умови і обставини його діяльності.
Ключові слова: Слобожанщина, Харківщина, матеріальна культура, побут, житловий простір, мультикультурні зв’язки.
The article is dedicated to the inclusion of an incidental finding to the scientific records. It is the iron cultivator point of the Penkovka culture found on Piatnyts’ke 1 settlement in Pechenegi territorial community of Chugujev region in Kharkiv oblast (fig. 1). According to the formal morphological characteristics, it belongs to wide blade group type II B 1; however, by its silhouette and general parameters, it is close to narrow blade group type I Б 2. Conditions and place of the finding, cultural and chronological development of the mentioned settlement, and also the most evident analogies (fig. 2) incline to think that this artifact belongs to the circle of ancientries of the Penkovka archaeological culture. There is strengthening (thickening) of the working part of the tool, as well as the fact, that the Penkovka ancientries coexist with the early sites of the Saltov culture in the forect-steppe region of the Siverskiy Donets river. All this allow to define the chronology of the artifact: VII – first part of VIII cen.
A new (adjusted) variant in the development of cultivator points among the Slavs of the Dniper-Don forest-steppe area is offered (fig. 3). The discovered cultivator point allows to raise a question about inheritance in the development of plough tools and agriculture on the whole in Piatnyts’ke 1 in the Early Middle Ages.
Keywords: Kharkivshina, the early Slavs, the Penkovka culture, agriculture, cultivator point.
В. В. Колода. Випадкова знахідка пеньківського наральника на селищі П’ятницьке 1 на Харківщині
Стаття присвячена введенню до наукового обігу випадкової знахідки залізного наральника пеньківської археологічної культури, що був знайдений на селищі П’ятницьке 1 Печенізької територіальної громади Чугуївського району Харківської області (рис. 1). За формальними морфологічними ознаками він відноситься до групи широколопатевих тип ІІ В 1, хоча за силуетом та загальними параметрами, він наближається до вузьколопаттевих наральників типу І Б 2. Обставини та місце знахідки, культурно-хронологічний розвиток означеного селища, а також найбільш наявні аналогії (рис. 2) схиляють нас до думки, що цей артефакт відноситься до кола старожитностей пеньківської археологічної культури. Враховуючи факт посилення (потовщення) робочої частини знаряддя, а також той факт, що в лісостеповому регіоні Сіверського Дінця пеньківські старожитності співіснують з ранніми пам’ятками салтівської культури, визначається хронологія артефакту: VII – перша половина VIII ст.
Пропонується новий (скорегований) варіант розвитку наральників слов’ян Дніпро-Донського лісостепу (рис. 3). Виявлений наральник дає можливість поставити питання про спадкоємність у розвитку орних знарядь і в цілому землеробства на селищі П’ятницьке 1 у ранньому середньовіччі.
Ключові слова: Харківщина, ранні слов’яни, пеньківська культура, землеробство, наральник.
В развитии поселенческих структур выделяется несколько этапов, которые могли выглядеть следующим образом: заселение ограниченной территории (селище) –– образование «гнезд» открытых поселений –– превращение отдельных «гнезд» поселений в социально-экономический микрорегион. Часть микрорегионов была полиэтничной, что доказывается наличием в них могильников и отдельных погребений с различными обрядами, а также отличительными антропологическими показателями погребенных.
Вопросы относительно наличия городов в Хазарии, в том числе и на ее лесостепных территориях, остается дискуссионным. Для наиболее развитых городищ, которые обладали большей площадью прилегающих селищ и существенными свидетельствами ремесленно-торговой деятельности –– предлагается использовать термин «протогород». Данный вид поселения является промежуточной фазой развития населенного пункта от «городища» «средневековому городу».
Ключевые слова: салтовская культура, Хазарский каганат, поселенческие структуры, городище, протогород.
Колода В.В. 20212022.
Городища в структурі поселень лісостепової Хозарії
Кількість відомих поселень салтівської культури (середина VIII - середина Х ст.) неухильно збільшується з кожним поколінням дослідників. В Харківський області вже виділяються зони практично суціьного заселення (рис. 1). Серед різних видів поселень городища займають особливе місце. Стаття присвячена аналізу ролі городищ у розвитку поселенських структур лісостепового населення Хозарського каганату. В наш час в зоні салтівського лісостепу відомо більш ніж три десятки городищ (рис. 2). Саме навколо них і об'єднується більшість салтівуських пам'яток на Сіверському Дінці (рис. 3) та Осколы (рис. 4).
В розвитку поселенських структур виділяється кілька етапів, котрі могли виглядати наступним чином: заселення обмеженої території (селище) - створення "гнізд" відкритих поселень - перетворення окремих "гнізд" поселень у соціально-економічний мікрорегіон. Частина мікрорегіонів була поліетнічною, що доводиться наявністю в них могильників та окремих поховань за різними обрядами, а також відмінними антропологічними покажчиками похованих.
Питання стосовно наявності міст у Хозаріії, в тому числі і на її лісостепових територіях, лишається дискусійним. Для найбільш розвинених городищ, котрі мали найбільшу площу прилеглих селищ та суттєві свідчення ремісничо-торгівельної діяльності, пропонується використовувати термін "протомісто". Цей вид поселень є проміжною фазою розвитку ннаселеного пункту від "городища" до "середньовічного міста".
Ключові слова: салтівська культура, Хозарський каганат, поселенські структури, городище, протомісто.
V.V. Koloda. 20212022. HILLFORS IN THE STRUCTURE OF FOREST-STEPPE KHAZARIAN SETTLEMENTS
The amount of discovered settlements of Saltov culture (between mid.-VIII and mid.-X centuries) inevitably grows up with each generation of archaeologists. Some zones of almost complete settling have already been distinguished in Kharkov oblast (fig. 1). Among different kinds of settlements, hillforts hold a unique position. The article is dedicated to the analysis of hillforts in the development of settling structures of forest-steppe Khazar Khaganate’s population. At present, more than three dozens of hillforts are already discovered in the forest-steppe Saltov zone (fig. 2). It is them around which the majority of Saltov sites on the Seversky Donets (fig. 3) and the Oskol (fig. 4) is grouped.
Several stages are defined in the development of settling structures. These stages could look like this: settling a limited territory (settlement) – formation of free settlements’ “nests” – transformation of separate settlements’ “nests” into socio-economic microregion. Some part of microregions was polyethnic. The presence of burial places and separate burials with different rituals, and also distinctive anthropological markers of the buried people points to this fact.
The questions about the presence of towns in Khazaria, as well as on its forest-steppe territories, remain debatable. The term “proto-city” is offered to use for the most developped hillforts, which had a larger area of neighbor settlements and material evidences of craft trading activity. This settlement type is a transitional phase of town development from a “hillfort” to a “medieval city”.
Key words: Saltov culture, Khazar Khaganate, settlement structures, hillfort, proto-city.
Пристосування прийшлих племен з Північного Кавказу (алани) та степу (булгари, угри, тюрки) на територію Дніпро-Донського лісостепу відбувалося у вигляді індивідуальної адаптації окремих домогосподарств до нових способів життя і форм господарювання. "Прибульці" не могли не звертати уваги на традиції місцевого домобудування та облаштування інтер'єру, поступово переймаючи окремі риси домобудування "місцевого населення". Під впливом слов'ян у населення Лісостепової Хозарії виникають 3 нових типи відкритих вогнищ (рис. 4–7), а також 2 нових типи печей (рис. 8; 9). Аналізу та узагальненню нового синкретичного за суттю матеріалу щодо опалювальних пристроїв лісостепового населення Хозарського каганату і присвячене подане дослідження.
Ключові слова: Східні слов'яни, сіверяни, Хозарський каганат, побут, опалювальний пристрій, піч, вогнище.
Владимир Колода. 2021. Славянские и славянизированные обогревательные устройства лесостепной территории Хазарии.
В раннем средневековье на территории юга Восточной Европы существовали два больших этнополитических массива (рис. 1). Юго-восток занимала многоэтничная раннефеодальная держава Хазарский каганат, который представлен салтовской археологической культурой середины 8 - середины 10 вв. Северо-западными соседями каганата были восточнославянские племена северян (роменская археологическая культура середины 8 - начала 11 вв.) и славяне на Дону (боршевская культура 8 - начала 11 вв.). Взаимовлияния двух групп населения проявлялись по разному. В большинстве своём можно видеть, что более высокий уровень хозяйства и материального производства населения Хазарии влиял на соседних славян в земледелии, керамическом производстве, фортификации. Однако в домостроительстве мы можем видеть обратный процесс.
Приспособление пришлых племен с Северного Кавказа (аланы) и степи (булгары, угры, тюрки) на территорию Днепро-Донской лесостепи осуществлялось в виде индивидуальной адаптации отдельных домохозяйств к новым способам проживания и формам хозяйства. "Пришельцы" не могли не обращать внимания на традиции местного домостроительства и устройство интерьера, постепенно перенимая отдельные черты домостроительства "местного населения". Под влиянием славян у населения Лесостепной Хазарии возникают три новых типа открытых очагов (рис. 4-7), а также два новых типа печей (рис. 8, 9). Анализу и обобщению нового синкретичного по сути материала относительно обогревательных устройств лесостепного населения Хазарского каганата и посвящено данное исследование.
Ключевые слова: восточные славяне, северяне, Хазарский каганат, быт, обогревательные устройства, печь, очаг.
Volodymyr Koloda. 2021. Slavonic and Similar to Slavonic heated construction of the forest-steppe territory of Khazaria
In the early Middle Ages there were two big ethno political groups in the territory of the south of Eastern Europe (Fig. 1). The southern part of the East was settled by poly-ethnical early feudal state – the Khazar khaganate. It was represented with Saltov archaeological culture in the middle of VIII – the middle of X cc AD. Northern-western neighbours of the khaganate were eastern Slavonic tribes of the Northerners (Romny archaeological culture in the middle of VIII – the beginning of XI cc AD) and the Slavs at the Don (Borshevo culture in VIII – the beginning of XI cc AD). Interinfluence of these two groups developed differently. It may be mainly observed that a higher level of householding and material production of the Khazars influenced over the neighbour Slavs in agriculture, pottery trade, and fortifications. However, we may discover an opposite process in house-building.
Adjustment of the newcomers from the North Caucasus (the Alans) and the steppe (the Bulgars, Ugric and Turkic peoples) towards the territory of the Dnieper-Don forest-steppe happened as individual adaptation of certain households to the new lifestyles and household types. “Newly-arrived” could not help paying attention to traditions of local households and interior design. They were gradually picking up some traits of house-building from local people. It was affected by the Slavs that there appeared 3 new types of fireplaces (Fig. 4–7) and 2 types of hearths (Fig. 8; 9) in the usage of forest-steppe Khazar population. The research is devoted to generalization of up-to-date syncretic materials about heated construction of forest-steppe people in the Khazar khaganate.
Key words: eastern Slavs, the Northerners, the Khazar khaganate, household, heated construction, hearth, fireplace.
Резюме: В статті розглядаються результати польових, лабораторних та аналітичних досліджень набору ліпної кераміки з комплексу – 87 на городищі Мохнач. Керамічний набір складався щонайменше з 8 ліпних посудин скіфського часу, рештки яких були одночасно скинуті донизу колишньої господарської ями. Всі вони відносяться до категорії горщиків, більшість яких є характерними для пізньоскіфського періоду існування скіфоїдного лісостепового населення в басейні Сіверського Дінця. Поодинокі посудини банкової, глекоподібної та корчагоподібної форми, що характерні для більш ранніх етапів, означеного населення цієї території, свідчать про своєрідність керамічного ліпного комплексу городища в с. Мохнач. За обсягом вони діляться на три групи. Половина з них відноситься до тарного посуду; по дві – до кухонного та столового. Орнаментація посудин в цілому є традиційною для лісостепового населення скіфського часу у Дніпровському Лівобережжі, але має окремі лише їх властиві риси щодо пам’яток на Дінці. Цей набір належав одній з родин скіфського часу. Виходячи з обсягів сосудів, вона складалася з 6 дорослих осіб та, можливо, 2–3 дітей. Враховуючи загальний обсяг тарних посудин, ця родина мала щонайменше двотижневий запас зернового збіжжя для своїх харчових потреб. Виявлений набір кухонного утвору вписується в раніш запропоновану хронологію старожитностей скіфського часу на городищі Мохнач: перша половина (середина) V ст. до н.е. – друга половина (кінець) IV ст. до н.е.
Ключові слова: скіфський лісостеп, Сіверський Донець, городище Мохнач, ліпний посуд, кухонний утвір, харчові запаси.
Volodymyr Koloda. 2021. A set of scythian kitchenwarefrom Mokhnach hillfort
Abstract: The article addresses the results of the field, laboratory and analytical investigations of the set of moulded ceramics from the complex – 87 on Mokhnach hillfort. The ceramic set consisted of at least 8 moulded vessels of the Scythian times, andat the same time, their pieces were thrown down to the bottom of the household pit. All of them refer to the category of the vessels, the majority of which are typical to the late Scythian period of the existence of the Scythian forest-steppe population in the basin of the Seversky Donets. Single vessels of canned, jar-like and large pot-like forms are characteristic of the earlier periods of the mentioned population of this territory, which point to the distinctness of ceramic moulded complext of the hillfort in Mokhnach village. In terms of the volume, they can be divided into three groups. The half of them (4vessels) refer to the tare kitchenware, 2 vessels belong to the cooking group, and 2 vessels – to the dinner one. On the whole, ornamentation of the vessels is traditional to the forest-steppe population of the Scythian time on the Dniper left bank area. However, this ornamentation has its particular features proper to it, in comparison with other sites on the Donets. This site belonged to one of the families in the Scythian time. In terms of the volume of the vessels, it included 6 adult persons and, probably, 2 – 3 children. Taking into account the general volume of tare vessels, this family had at least a double-week grain supply for its food necessities. The discovered set of the kitchenware feeds into previously suggested chronology of the antiquities of the Scythian times on Mokhnach hillfort: first half (middle) of the 5th – second half (end) of the 4th centuries BC.
Key words: Scythian forest-steppe, the Seversky Donets, Mokhnach hillfort, moulded vessels, kitchenware, food supply.
Владимир Колода. 2021. Набор скифской посуды с городища Мохнач
Резюме: В статье рассматриваются результаты полевых, лабораторных и аналитических исследований набора лепной керамики из комплекса – 87 на городище Мохнач. Керамический набор состоял как минимум из 8 лепных сосудов скифского времени, остатки которых были одновременно скинуты на дно бывшей хозяйственной ямы. Все они относятся к категории горшков, большинство которых характерны для позднескифского периода существования скифоидного лесостепного населения в бассейне Северского Донца. Одиночные сосуды баночной, кувшиноподобной и корчагоподобной форм, что характерны для более ранних этапов означенного населения этой территории, свидетельствуют о своеобразии керамического лепного комплекса городища в с. Мохнач. Исходя из объёма они делятся на три группы. Половина из них относится к тарной посуде; по два – к кухонной и столовой. Орнаментация сосудов в целом традиционна для лесостепного населения скифского времени на Днепровском Левобережье, но имеет отдельные лишь ей присущие черты в сравнении с иными памятниками на Донце. Этот набор принадлежал одной из семей скифского времени. Исходя из объёмов сосудов, она состояла из 6 взрослых особ и, возможно, 2–3 детей. Учитывая общий объём тарных посудин, эта семья имела как минимум двухнедельный запас зерна для своих пищевых нужд. Выявленный набор кухонной утвари вписывается в ранее предложенную хронологию древностей скифского времени на городище Мохнач: первая половина (середина) V в. до н.э. – вторая половина (конец) IV в. до н.э.
Ключевые слова: скифская лесостепь, Северский Донец, городище Мохнач, лепная посуда, кухонная утварь, пищевые запаси.
В статті аналізується садибне планування селища Мохнач–П часів існування тут поселення салтівської культурно-історичної спільноти в межах другої половини VIII – середини ІХ ст. Воно входило до складу поселенської агломерації (мікрорегіону) з центром на городищі Мохнач. Виділяються категорії житлово-господарських споруд та спосіб їх розміщення відносно того чи іншого житла. На основі планіграфії різних комплексів та їх групування навколо житлових споруд визначається склад та розмір садиб, що належали окремій родині. Здійснюється спроба визначення системи садибної забудови поселення.
Ключові слова: салтівська культурно-історична спільнота, Хозарський каганат, житловий простір, садиба, господарський комплекс
Колода В.В. Усадьбы салтовской культурно-исторической общности на селище Мохнач П: критерии выделения и хозяйский состав.
В статье анализируется усадебная планировка селища Мохнач-П времен существования здесь салтовской культурно-исторической общности в рамках второй половины 8 - середины 10 вв. Оно входило в состав поселенческой агломерации (микрорегиона) с центром на городище Мохнач. Выделяются категории жилищно-хозяйственных сооружений и способ их размещения относительно того или иного жилища. На основе планиграфии различных комплексов и их группирования вокруг жилых сооружений определяется состав и размер усадеб, которые принадлежали отдельной семье. Осуществляется попытка системы усадебной застройки поселения.
Ключевые слова: салтовская культурно-историческая общность, Хазарский каганат, жилое пространство, усадьба, хозяйственный комплекс.
V. V. Koloda. Farmsteads of the Saltiv cultural historical community on Mokhnach-П settlement: selection criteria and household structure
Farmstead planning of Mokhnach-П settlement is analyzed in the article; existence time of the Saltov cultural historical community's habitation within the second half of VIII – middle of IX centuries was brought into focus. The settlement was included into the residential agglomeration (microregion)with the center in Mokhnach hillfort. Some categories of household living buildings and ways of their location in relation to this or other dwelling are distinguished within the bounds of the largest excavation site-1. On the whole, 36 Slatov sites were identified on the mentioned area; among them, there are 4 dwellings, 4 slightly deepened household buildings, 3 summer kitchens, 4 constructions for harvest storage (1 vault, 2 cellars and 1 box room) and 21 household pits (two of them were used to prepare clay for ceramics production). The planography analysis of the present complexes of the excavation site-1 allows to admit that in the south eastern part of the settlement, there were 4 farmsteads that belonged to separate families which did their own housekeeping. The usable area was not large (12-18 m2). It points to the fact, that a so-called “small family” consisting of 4-6 persons owned a certain household. Borderlines of these farmsteads do not overlap one another – it shows that they coexisted together at the same time. There is enough space for passage of people or transport vehicles between the farmsteads. Structure of household buildings is generally similar. A dwelling was accompanied by a slightly deepened household building, a summer kitchen, a construction for harvest storage, and a certain amount of household pits.
At the same time, some differences are also can be observed. In two cases (farmstead 2, 4), a small household pit located very close to a household building was discovered. In farmsted 3, no summer kitchen was identified, and in farmstead 1, no construction for harvest storage was found as well. In three other cases (farmsteads 2-4), buildings for harvest storage differed between one another by a form, construction and storage capacity. In each farmstead, the amount of household pits that could coexist at the same time did not exceed 5 units.
On the whole, it can be noticed that the square of the identified farmsteads, the characteristics of the above mentioned household buildings, amount of supportive household pits and their location point to the quite convenient organization of the living space and the opportunity to do housekeeping successfully.
Key words: Saltiv cultural-historic community, the Khazar Khaganate, living space, farmstead, household complex.
Салтівська археологічна культура (середина VIIІ –– середина Х ст.), є сучасним еквівалентом матеріальної та духовної культури Хозарського каганату, який об'єднав чисельні народи східноєвропейського півдня і відігравав значну роль у військово-політичних та етнокультурних процесах півдня Східної Європи та ближніх до неї територій. Серед розмаїття залишених по собі артефактів привертають увагу перстні із сюжетним зображенням. Не зважаючи на обмежений загал, серед них виділяється кілька груп зображень: антропоморфні (рис. 1), зооморфні (рис. 2), орнітоморфні (рис. 3), рослинні (рис. 4: 1––4) та текстові (рис. 4: 5). Частина зображень лишилась незрозумілою (рис. 5). Антропоморфні сюжети пов'язані із магічною діяльністю живої людини (шамана) або славного померлого предку або героя. Зображення тварин та птахів в цілому відповідають вертикальній системі будови навколишнього світу в уяві багатоетнічного населення Хозарського каганату, що дісталася їм у спадок від індоіранського, а в широкому сенсі – індоєвропейського світу: птахи уособлюють небесну сферу, а копитні та хижаки –– земну. Значна кількість зображень пов'язана із домінуванням тих чи інших істот в своїй сфері (лев / грифон, орел / фантастичний хижак) –– (рис. 2: 3, 4, 8; 3: 1), що відповідало домінуючій ролі господаря такого перстня у своєму соціальному оточенні. Частина зображень тварин може бути пояснене їх вагомим господарчим значенням (бик, верблюд) –– (рис. 2: 5––7). Певна кількість зображень могло мати тотемний характер. В цілому, сюжетні зображення на розглянутих перснях несуть в більшій мірі сакральне навантаження аніж декоративне. Вони відображають глибокий культурний зв'язок із значною частиною Євразійського світу і несуть на собі культурно-релігійний вплив багатьох часів і народів – від Середземномор'я і Ірану ранньої залізної доби –– до синхронних Хозарському каганату територій: тюркомовні племена євразійського степу, лісові фіно-угорські народи, іраномовне населення Середньої Азії, народи Закавказзя і арабського Близького сходу, населення Подунав'я.
Ключові слова: раннє середньовіччя, Хозарський каганат, салтівська археологічна культура, релігія, культи, перстні, культурні зв'язки.
Колода В. В. Сюжетные изображения на салтовских перстнях (по материалам лесостепи).
Салтовская археологическая культура (середина VIIІ –– середина Х вв.), является современным эквивалентом материальной и духовной культуры Хазарского каганата, который объединил многочисленные народы восточноевропейского юга и играл значительную роль в военно-политических и этнокультурных процессах юга Восточной Европы и близких к ней территорий. Среди разнообразия оставленных после себя артефактов привлекают внимание перстни с сюжетными изображениями. Не смотря на ограниченное число, среди них выделяется несколько групп изображений: антропоморфные (рис. 1), зооморфные (рис. 2), орнитоморфные (рис. 3), растительные (рис. 4: 1––4) и текстовые (рис. 4: 5). Часть изображений осталась непонятной (рис. 5).
Антропоморфные сюжеты связаны с магической деятельностью живого человека (шамана) или славного умершего предка или героя. Изображения животных и птиц в целом отвечают вертикальной системе построения окружающего мира в представлении многоэтничного населения Хазарского каганата, что досталась им в наследство от индоиранского, а в широком смысле – индоевропейского мира: птицы воплощают небесную сферу, а копытные и хищники – земную. Значительное число изображений связана с доминированием тех или иных существ в своей сфере (лев / грифон, орел / фантастический хищник) – (рис. 2: 3, 4, 8; 3: 1), что соответствовало доминирующей роли владельца такого перстня в своем социальном окружении. Часть изображений животных может быть объяснена их весомым хозяйственным значением (бык, верблюд) –– (рис. 2: 5––7). Определенное число изображений могла иметь тотемный характер. В целом, сюжетные изображения на рассмотренных перстнях несут в большей мере сакральную нагрузку чем декоративную. Они отображают глубокую культурную связь со значительной частью евразийского мира и несут на себе культурно-религиозное влияние многих времен и народов – от Средиземноморья и Ирана раннего железного века –– до синхронных Хазарскому каганату территорий: тюркоязычные племена евразийских степей, лесные финно-угорские народы, ираноязычное население Средней Азии, народи Закавказья и арабского Ближнего Востока, население Подунавья.
Ключевые слова: раннее средневековье, Хазарский каганат, салтовская археологическая культура, религия, культы, перстни, культурные связи.
Koloda V. V. Narrative depictions on the Saltov rings
(a case study of the forest steppe)
The Saltov archaeological culture (middle of VIII –– middle of X centuries) is the modern equivalent of the material and spiritual culture of the Khazar Khaganate that united many peoples of the south of Eastern Europe. It also played an important role in military-political and ethnocultural processes of the south of Eastern Europe and its proximate territories. Among the diversity of the antiquities left behind, rings with narrative depictions attracts attention most of all. Despite on the limited сollection of these items, some groups can be selected: antropomorphic (fig. 1), zoomorphic (fig. 2), ornithomorphic (fig. 3), vegetal (fig. 4: 1––4) and textual (fig. 4: 5). Some depictions are left unclear (fig. 5). Antropomorphic narratives are associated with magic activity of a living human (shaman) or a glorious dead ancestor or a hero. Depiction of animals and birds is generally compliant with the vertical system of the outworld structure in beliefs of multiethnic population of the Khazar Khaganate. The people of the Khazar Khaganate inherit these beliefs from Indo-Iranic, and in the wide sense –– from the Indo-European world: birds symbolize the heavens, the hoofed animals and the predators are associated with the earth. The majority of subject images refer to the domination of some creatures in their domain (lion / griffon, eagle/ fantastic predator) –– (fig. 2: 3, 4, 8; 3: 1); it reflected the dominant role of the ring's owner in his/her social environment. A part pf depicted animals can be explained by their important household value (bull, camel) –– (fig. 2: 5––7). Some amount of images could have a totemic meaning.
On the whole, narrative depictions on the mentioned rings have a sacral meaning to a greater extent, than a decorative one. They reflect a deep cultural bound with a considerable part of the Eurasian world. These depictions also bear cultural and religious influence of many times and peoples — from the Mediterranean and Iran of the Early Iron Age to the territories of the Khazar Khaganate's times: Turkic speaking tribes of Eurasian Steppe, Finno-Ugric peoples in forests, Iranian speaking population of the Middle Asia, the South Caucasian and Arabic speaking Middle East peoples, the Danube region population.
Key Words: Early Middle Ages, Khazar Khaganate, Saltоv archaeological culture, religion, cults, rings, cultural bounds
One of the grain pits with an attached anteroom, complex 114 (fig. 2), was researched during the investigations of the hillfort in Mokhnach village located in Zmiiv region of Kharkiv oblast (fig. 1). Among the discovered artefacts (fig. 3), which allow to date the complex to the end of VIII — beginning of IX centuries, the remnants of a thick-walled clay object with low uneven firing (fig. 4) attract attention. The clay color on the profile points to the fact that the temperature was higher on top (fig. 4: 2). Its molding composition consisted of clay and a great amount of herbal supplements of different origins. Imprints of threshing waste are well traced on both surfaces and breaks: glumas, fragments of forks, spikelets, and also leaves, etc. (fig. 4; 5). Parallel (ordered?) imprints from scapes of herb plants (straw?), which were laid under the bottom of this clay product, are clearly visible on the lower surface (fig. 4: 3; 5: I).
Apart from threshing and harvest dressing waste, some imprints from caryopsides of cultivated plants are also identified on the surface of a functional part (fig. 5: II, III). Identified glumas originate from rye (Secale cereale) and glumaceous barley (Hordeum vulgare). Most of caryopsides (fig. 5: III) also included rye, glumaceous barley, and panic grass as well (Panicum miliaceum); there are separate imprints from caryopsides of emmer wheat (Triticum dicoccon). A total amount of the imprints is about two tens. The discovered artefact may have one of three definitions: 1) a typical hearth of the Slavic origin; 2) the first known hearth of the Saltov culture; 3) a sacrificial alter of the Saltov culture. Despite a definition, a sacral meaning of adding grains to the top surface does not raise any doubts.
Keywords: Kharkiv oblast, Mokhnach hillfort, Early Medieval, Saltov culture, hearth, sacrificial altar, agriculture, cult.
Горбаненко, С. А., Колода, В. В. Хліборобські традиції ранньосередньовічного Мохнача: жертовник чи жаровня?
Під час досліджень городища в с. Мохнач, що в Зміївському районі Харківської області (рис. 1), було вивчено одну із зернових ям з прибудованим тамбуром — комплекс 114 (рис. 2). Серед виявлених артефактів (рис. 3), що дають можливість зарахувати його до кінця VІІІ — початку ІХ ст., привертають увагу рештки товстостінного глиняного виробу зі слабким нерівномірним випалом (рис. 4). Колір глини на перетині свідчить про те, що зверху температура була вищою (рис. 4: 2). Його формувальна маса складалась із глини й великої кількості рослинних домішок різного походження. На обох поверхнях та у зломах добре простежені відбитки відходів від обмолоту: плівки, фрагменти вилочок, колосків, а також листя тощо (рис. 4; 5). На нижній поверхні чітко помітні паралельні (упорядковані?) відбитки стебел трав’янистих рослин (соломи?), що підкладали під низ цього виробу (рис. 4: 3; 5: І). На поверхні «робочої» частини, крім відходів від обмолоту й просівання врожаю, також помічено відбитки зернівок культурних рослин (рис. 5: ІІ, ІІІ). Ідентифіковані плівки походять від жита (Secale cereale) і ячменю плівчастого (Hordeum vulgare). Переважну кількість зернівок (рис. 5: III) також становили жито, ячмінь плівчастий, а також просо (Panicum miliaceum); є одиничні відбитки зернівок пшениці двозернянки (Triticum dicoccon). Загальна кількість відбитків близька до двох десятків. Виявлений артефакт може мати одне з трьох визначень: 1)типова жаровня слов’янського походження; 2) перша відома жаровня салтівської культури; 3) жертовник салтівської культури. Незважаючи на саме визначення, сакральний зміст додавання збіжжя до верхньої поверхні не викликає сумнівів.
Ключові слова: Харківська область, городище Мохнач, раннє середньовіччя, салтівська культура, жаровня, жертовник, землеробство, культ.
Горбаненко, С. А., Колода, В. В. Хлеборобские традиции раннесредневекового Мохнача: жертвенник или жаровня?
Во время исследований городища в с. Мохнач, что в Змиевском районе Харьковской области (рис. 1), была изучена одна из зерновых ям з пристроенным тамбуром — комплекс 114 (рис. 2). Среди выявленных артефактов (рис. 3), которые дают возможность причислить его к концу VІІІ — началу ІХ в., привлекают внимание остатки толстостенного глиняного изделия со слабым неравномерным обжигом (рис. 4). Цвет глины на профиле свидетельствует о том, что сверху температура была выше (рис. 4: 2). Его формовочная масса состояла из глины и большого количества растительных добавок разного происхождения. На обеих поверхностях и изломах хорошо прослеживаются отпечатки отходов от обмолота: пленки, фрагменты вилочек, колосков, а также листья и т. д. (рис. 4; 5). На нижней поверхности четко заметны параллельные (упорядоченные?) отпечатки стеблей травянистых растений (соломы?), которые подкладывали под низ этого изделия (рис. 4: 3; 5: І). На поверхности «рабочей» части, кроме отходов от обмолота и просеивания урожая, также отмечены отпечатки зерновок культурных растений (рис. 5: ІІ, ІІІ). Идентифицированные пленки происходят от ржи (Secale cereale) и ячменя пленчатого (Hordeum vulgare). Большинство зерновок (рис. 5: III) также составляли рожь, ячмень пленчатый, а также просо (Panicum miliaceum); есть одиночные отпечатки зерновок пшеницы двузернянки (Triticum dicoccon). Общее количество отпечатков — около двух десятков. Выявленный артефакт может иметь одно из трех определений: 1) типичная жаровня славянского происхождения; 2) первая известная жаровня салтовской культуры; 3) жертвенник салтовской культуры. Несмотря на само определение, сакральный смысл добавления зерна к верхней поверхности не вызывает сомнений.
Ключевые слова: Харьковская область, городище Мохнач, раннее средневековье, салтовская культура, жаровня, жертвенник, земледелие, культ.
Наявність ковальських інструментів (ковадла та двох молотків – рис. 2: 1–3), а також значної кількості сировини, напівфабрикатів, уламків та заготовок чорного металу (рис. 2: 4–11; 3) свідчить, що майстер професійно виконував ковальську роботу на замовлення. Більш широке коло аналогій інструментам по роботі із залізом спостерігається в середовищі салтівської культури аніж на синхронних пам’ятках східних слов’ян. Це свідчить про вплив ковальства населення Хозарії на сусідні слов’янські племена.
Окрім ковальської справи майстер професійно працював і з кольоровим металом, про що свідчать як запаси кольорової сировини (бронзи) для литва та ювелірної справи (рис. 4), а також і матриці для виготовлення поясних деталей. Разом із ломом виробів з кольорового металу, за сировину він мав і пізньоримські монети (рис. 7), що для ранньосередньовічних скарбів зафіксовано вперше.
Комплекс предметів кольорової металопластики уособлює низку технологічних етапів ювелірного ремесла: матриці для виготовлення поясних деталей та відлиті, але не оброблені заготовки для виготовлення матриць (один із морфологічних типів представлений як готовою накладкою, так і аналогічною матрицею для їх виготовлення – рис. 5: 4–5), що в Україні зафіксовано вперше. Частина готових виробів (рис. 5: 1–3; 6: 4) могли слугувати зразками для виготовлення аналогічних речей або перебували у майстра «в ремонті» чи то призначались для переплавки як лом.
Широке і цікаве коло типологічно-стилістичних аналогій предметам з цього скарбу. Частина з них тяжіє до азово-чорноморських степів, Гірського Криму та Північного Кавказу (рис. 5: 1–2). Частина має ширші паралелі, включаючи, зокрема, й «старожитності антів» Придніпров’я (рис. 6: 1–5). Частина артефактів на сьогодні не мають прямих аналогій (рис. 5: 3, 6, 7). Окремі вироби (рис. 5: 4–5) мають паралелі на слов’янських пам’ятках східноєвропейського лісостепу, в аварських старожитностях Середньодунайської рівнини та лангобардських могильниках Італії, але не характерні для кочівницьких комплексів сивашівського типу, Криму або Кавказу. До Дунайського регіону, Італії, а також і Південно-Західного Криму тяжіють і горизонтально симетричні накладки з гравійованими візерунками у вигляді крапок та дужок (рис. 5: 8–9). Отже, серед кола аналогій бронзовим виробам зі скарбу з-під Мирної Долини ми можемо виділити такі основні напрями: Надчорномор’я – Крим – Північний Кавказ та східноєвропейський лісостеп – Середньодунайська рівнина – Італія.
З огляду на культурно-хронологічне визначення, унікальною є й багатопрофільність майстра, який крім ювелірної справи, займався й ковальством. Окреслене коло паралелей дозволяє припустити, що власник скарбу, майстер – коваль та ювелір, міг працювати на замовлення, як представників слов’янської військової аристократії, так і номадів Північного Приазов’я та Присивашшя.
Ключові слова: скарб, ремесло, ковальство, литво, ювелірна справа, раннє середньовіччя, пеньківська археологічна культура, Харківська область.
В. В. Колода, А. В. Скиба. Мирнодолинский клад кузнеца-ювелира с Харьковщины
В работе анализируется клад, найденный близ с Мирная Долина на Харьковщине (рис. 1) клад кузнеца-ювелира, который работал как с чёрным, так и с цветным металлами. Место находки, выявленные поясные детали геральдического стиля и матрицы для их изготовления, а также параллели поясной гарнитуры с днепровскими кладами и комплексами из других регионов позволяют отнести данный комплекс к юго-восточному ареалу пеньковской культуры. Наиболее вероятная датировка клада: середина - вторая половина VII в.
Наличие кузнечных инструментов (наковальни и двух молотков - рис. 2: 1-3), а также значительного количества сырья, полуфабрикатов, обломков и заготовок черного металла (рис. 2: 4-11; 3) свидетельствует, что мастер профессионально изготовлял кузнечные изделия на заказ. Более широкий круг аналогий инструментам по работе с железом находится в среде салтовской культуры, чем на синхронных памятниках восточных славян. Это свидетельствует о влиянии кузнечного ремесла Хазарии на соседние славянские племена.
Кроме кузнечного дела мастер профессионально работал и с цветным металлом, о чем свидетельствуют как запасы цветнометаллического сырья (бронзы) для отливки и ювелирного дела (рис. 4), так и матрицы для изготовления поясных деталей. Вместе с ломом изделий из цветных металлов, в качестве сырья у него были и позднеримские монеты (рис. 7), что для кладов раннего средневековья зафиксировано впервые.
Комплекс предметов цветной металлопластики воплощает в себе цепь технологических этапов ювелирного ремесла: матрицы для изготовления поясных деталей и отлитые, но не обработанные заготовки для изготовления матриц ( один из типов представлен как готовым изделием, так и матрицей - рис. 5: 4-5). Часть изделий представлена "образцами" для дальнейшего изготовления или пребывали в ремонте (рис. 5: 1-3; 6: 4).
Широкий и интересны круг аналогий: степи Причерноморья и Приазовья, Горный Крым и Северный Кавказ (рис. 5: 1-2); древности антов Поднепровья (рис. 6: 1-5), славяне восночноевропейской леслстепи, Среднедунайской равнины и лангобардких могильников Италии (рис. 5: 4-5, 9-9).
Ключевые слов: клад, ремесло, кузнечное дело, литье, ювелирное дело, ранее средневековье пеньковская археологическая культура, Харьковская область.
V.V. Koloda, A.V. Skyba. Myrnodoluns’kyj stash of a smith-jeweller from Kharkivschina
The stash of a smith jeweller, who worked with both black and colored metals, are analyzed in the article; they were found near Myrna Dolyna village on Kharkivschina. The following features allow to refer this complex to the southeastern part of the Penkov culture area: a discovery site, detected belt details of a heraldic style, as well as the matrices for their craft, and also parallels of the belt garniture with Dnipro treasures and complexes from other regions. The most reliable dating of the stash is middle-second half of the 7th century.
Presence of the smith's tools (anvil and two hammers – fig. 2: 1-3), and also a considerable amount of raw materials, semi-products, pieces and black metal subproducts (fig. 2: 4-11; 3) point to the fact, that a craftsman professionaly made blacksmith´s work orders. A wider range of analogies of metal working tools can be observed rather in the Saltov culture than on the synchronous sites of the East slavs. It shows the influence of the Khazarian population´s smithcraft on neighbouring Slavic tribes.
Beside smithcraft, a creftsman professionally worked with colored metal; colored raw material (bronze) supply for casting and jewellery (fig. 4), and also matrices for belt details production point to this fact. Apart from products made of colored metal junk, he also used Late Roman coins (fig. 7) as raw materials, which was detected for the first time in the context of Early Medieval treasures.
Complex of colored repoussage artefacts represents a range of jewellery technologic stages: matrices for belt details manufacture and raw cast subproducts for matrices production (one of morphological types presented by both a finished plate and anologic matrix for their crafting – fig. 5: 4-5), which was detected for the first time in Ukraine. A part of finished products (fig. 5: 1-3; 6: 4) could serve as patterns for analogic products, be under repair or intended to be melted as metal junk.
The artefacts of this stash have a wide and interesting range of typological and stylistic analogies. A part of them refers to the Azov and Black Sea steppes, Crimean Mountains and Northern Caucasus (fig. 5: 1-2). Another part has wider parallels including particularly “the Antes’ antiquities” of the Dnipro region (fig. 6: 1-5). Some artefacts do not have any direct analogies (fig. 5: 3, 6, 7). Separate products (fig. 5: 4-5) have parallels on the Slavic sites of the Eastern European forest steppe, in the Avar antiquities of the Pannonian Plane and Lombardic burial sites in Italy, but they are not common to the nomadic complexes of the Syvash type, Crimea or the Caucasus. Horizontal and symmetric plates with etched drawings in the form of dots and braces (fig. 5: 8-9) tend to the Danube region, Italy, and also South Western Crimea. On the whole, among the range of analogies to the bronze products of the stash from Myrna Dolyna, we can distinguish these main directions: above the Black Sea region – Crimea – the Northern Caucasus and the Eastern European forest steppe – the Pannonian Plane – Italy.
Taking into account a cultural-chronological definition, a craftsman´s professional diversity seems unique, since apart from jewellery, he practiced smithcraft as well. The defined range of parallels allows to admit that the stash’s owner, a craftsman – smith jeweller, could make work orders from both representatives of Slavic military aristocracy and nomads of the Northern Pryazovia and Prysyvash region.
Key words: stash, craft, smithcraft, casting, jewellery, Early Medieval, Penkov archaeological culture, Kharkov oblast
Робота розрахована, перш за все, на краєзнавців, шкільних вчителів, учнів та студентів.
Работа посвящена освещению наиболее древнего периода в истории той территории, на которой сейчас расположен поселок Старый Салтов от начала ее заселения до конца 1 тысячелетия н. э. После краткого обзора археологических исследований, которые проводятся на данной территории уже более столетия, освещается поэтапное развитие древнего населения, которое проживало в этой местности в бронзовом и раннем железном веке, а также в раннем средневековье. Освещаются основы их хозяйства, внутренний мир и этническая принадлежность. Особенное внимание уделяется древностям салтовской археологической культуры (середина VIII - середина Х вв. н. э.), которые представляют остатки материальной и духовной культуры народов Хазарского каганата.
Работа рассчитана, прежде всего, на краеведов, школьных учителей, учеников и студентов.
Vodyane fortified hillfort from in the Kharkiv region, the Udy River bassin, which repreКерамологічні студії
102 In Sclavenia terra, 2020, вип. 3
sent antiquities of the Romny archaeological culture (annalistic Siveryans) and date up to
х — early хі AD (fig. 1).
Thirty typologically different samples originating from different archaeological contexts was selected for the analysis (table 1, 2; fig. 2).
Petrographic analysis by the method of P. S. Quinn and quantitive (textural) analysis
have been conducted. The definition of petrogroups is based upon consideration of qualitative and quantitative composition of natural components and temper.
One petrographic group (with two subgroups within) was allocated. Two samples
demonstrate specific petrographic features.
Group 1 — with grog and organics temper. Two subgroups (1a and 1b) differ by
granulometric parameters of clastic material (fig. 3). The raw material could be defined
as highly sandy alluvial clay with predominant quartz. Aplastic temper is presented by
unsifted grog, up to 50 mm in size, at a concentration of 1 : 4. Organic temper evidence is
presented by meso-voids (fig. 4: 1—4; 5—7).
Sample 016 — with angular very coarse sand and flint gravel. The raw material is
highly sandy clay (clay-with-flint). Sample is distinctive by atypical, comparing to the local tradition, clayey raw material (fig. 4: 5, 6; 8: 1—4).
Sample 021 — untempered. The raw material is alluvial clay loam with clastic inclusions up to middle sand fraction (fig. 4: 7, 8; 8: 5—8).
Firing temperature of artifacts could be defined within 600—800 ºс.
Petrographic characteristics don’t correlate with typology of the artifacts (table 3). Instead connection of subgroups 1a and 1b with colour patterning of fresh breaks could be
observed (table 4).
Keywords: Vodyane hillfort site, Siveryans, Romny archaeological culture, ceramics, technology, petrography.
Стаття присвячена висвітленню перших результатів петрографічного аналізу керамічних
виробів з городища Водяне в Харківській обл. на р. Уди, що представляють старожитності
роменської археологічної культури (літописні сіверяни переддержавного часу) й датуються
Х — початком ХІ ст. н. е. Отримано дані щодо місцевої традиції приготування формувальних мас та режиму випалу кераміки, виділено зразок припустимо немісцевого виробництва, здійснено спробу пов’язати петрографічні особливості виробів з типологією виробів та
безпосередньо фіксованими фізичними характеристиками.
Ключові слова: городище Водяне, сіверяни, роменська археологічна культура, кераміка, технологія, петрографія.
Iron metallurgy of ealy medieval popuiation of Dniper-Don region was one the chief branches of economy and it was developed by the way of singling out the independent handcraft manufacture. In the third quarter of the 1st thousandth in conntction with setting and formation of the ethnos some decreas of this kind of manufacture was observed. In the middle of the VIII century the development of iron metallurgy began due to social and economic progress of the population of theregion and due to technological traditions of and new neighbouring settied tribes as well. Kinds of stoves and furnaces are descrabed. Several forms of iron manufacturing organizationare observed. Which are the evidence of different social positions of metalurgists. The centers of iron commoditi production are defined.
Для археологов, историков, этнографов, краеведов, преподавателей и студентов ВУ Зов, а также для всех, кто интересуется древней историей.