Papers by Bardeckyi Andrii
Наукові записки Національного університету "Острозька академія", серія "Історичні науки", 2023
Archaeological excavation of ancient Dubno monasteries, founded by dukes Ostrozki, much disclose ... more Archaeological excavation of ancient Dubno monasteries, founded by dukes Ostrozki, much disclose the history of these places. In their time, they defined original culture-religion character of the town. Investigation on the territory of Voznesenskyi monastery with large square in 2018–2022 gave possibilities to analyze large items from end of XVI – first third of XIX cc.
There were the original fragments of pottery found among ceramic complexes. They have scratched letters in graffiti technique. Total found six specimens of pottery with such kinds of marks. The territorial and chronological frameworks of everyday using of such wares are considered. The review of European monastery complexes with similar founds witnesses about wide culture context of this phenomena.
After the discovery these finds, dated of XIII c., in Cistercian monastery in Herkenrode monastery (Belgium), the interest for its study had significantly grown. Subsequent investigation allowed to find many potteries scratched with letters marks in women monasteries in Belgium, Netherlands, France and Lithuania. As far as we know, the fragments identified on the excavation near Dubno are the first facts of such finds in Ukraine.
The possibilities of use the pottery with scratched letters are under consider in the article. They are associated with the social structure inside the monasteries. Written sources shows that some part of nuns stood out in the economic status and ate better dishes. In addition, this could do novitiates. These pottery might use also in the medical purposes.
Археологічні дослідження в Україні 2022, 2023
Археологічні дослідження в Україні 2022, 2023
Результати шурфування під стінами палацу князів Любомирських Дубенського замку
Археологічні дослідження в Україні 2022, 2023
Археологічні зошити з Пересопниці, 2021
Bardetskyi Andrii (Dubno)
Rovantsi-Hnidavs'ka Hirka – an exceptional site of Linear Pottery cultu... more Bardetskyi Andrii (Dubno)
Rovantsi-Hnidavs'ka Hirka – an exceptional site of Linear Pottery culture in Volyn'.
The settlement of Rovantsi–Hnidavs'ka Hirka is located on the outskirts of Luts’k on the high terrace of the Styr River, in the most densely settled LBK region of . The site discovered by M. Matvieyko in 1960-th and excavated in various campaigns by different archaeologists. The research in 2009–2010 was taken by the Lutsk archaeological rescue expedition led by O. E. Zlatohorskyj. The team included researchers from DE “Volhynian ancientries” of the Rescue Archaeological Service of Ukraine, Institute of Archaeology of National Academy of Sciences of Ukraine. The excavations were led by the author of this article. In the process of studying the materials from recent excavations, it became clear that many of the studied episodes are unique or extremely rare in the culture of linear-tape ceramics in Ukraine and thus are of great interest to researchers of the eastern branch of early European farmers. The article, in the form of short sketches, covers each of them.
In the excavations no. 10 the location of a N–S oriented longhouse was detected due to parallel longpits, while in the excavations no. 12 two further longhouses are likely to have existed in LBK times.
Two round valves of Spondylus gaederopus were discovered in the left longpit of an LBK longhouse (feature no. 46). In the upper part of each of the artefacts two artificial holes with traces of suspension (grooves) can be observed. The two medallions might be interpreted as depot or cenotaph. It substantially increases the extent of the Early Neolithic Spondylus long-distance exchange network. Furthermore, items made of Spondyluswere apparently one of the commodities demonstrating status in LBK societies.
Obsidian products, which are extremely rare for the territory of modern Ukraine, were also found in the settlement of Hnidavska Hirka. So far, it constitutes the north easternmost periphery of the Neolithic obsidian exchange network. Also a number Bükk vessels, which frequently accompanied by obsidian, were found.
According to the decoration of the pottery, the site can be dated to a later stage o the Želiezovce phase. Some fragments of Šárka style pottery have been discovered in pit (feature 19) and in the longpits (features 41, 46 (Exc. 10) and 21 (Exc. 12)). Likewise, the Šárka style pottery from Volhynia is the easternmost known example of this specific mode of decoration.
In 1968, in one of LPC pits which was partly destroyed by later Medieval features, partincised anthropomorphic representations was unearthed by M. Matvieyko. It is highly stylized, though not so well-preserved. Also the two incised anthropomorphic representations where found in 2009 in the excavations no. 10 . They depict a great deal of stylization of the human body. The head is fragmented on both pieces.
The female calvarium of a mature woman was uncovered in the deepest part of a pit (feature 19, Exc. 10). It belongs to a mature woman with an age range of ca. 45-50 years. The missing jawbone and face of the calvarium, as well as some cut-marks, indicate that it had already undergone several post-mortem processes before it found its way into a settlement pit. It can be dated to about 5300-5200 BC. (cal.). PCR-based molecular genetic analyses were successfully performed on these extremely rare skeletal remains from the Early Neolithic of Ukraine. The female family line can be assigned to haplogroup T2, in which it represents the lineage T2c1d+152. The woman was lactose intolerant, like most LBK individuals. Her hair colour was brown, and her eye colour was found to be hazel.
Key words: Early Neolithic, Bandkeramik (LBK), Linear Pottery Culture, longhouses, Želiezovce style, Šárka type, birch ornament, Spondylus, obsidian, anthropology Bandkeramik, skull, calvarium, ancient DNA, anthropomorphic representations.
Поселення Рованці–Гнідавська Гірка розташоване на околиці Луцька на високій терасі річки Стир, у найбільш густонаселеному на території України районі культури лінійно-стрічкової кераміки. Пам'ятка відкрита М. Матвієйком у 1960-х роках і розкопувалась багатьма експедиціями різних археологів. Дослідженнями у 2009–2010 рр. займалася Луцька рятівна археологічна експедиція під керівництвом О. Є. Златогорського. До складу команди увійшли дослідники ДП «Волинські старожитності» ДП "НДЦ "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України. Роботами керував автор цієї статті. У процесі вивчення матеріалів останніх розкопок з’ясувалося, що багато досліджених епізодів є унікальними або надзвичайно рідкісними для культури лінійно-стрічкової кераміки в Україні і тому становлять великий інтерес для дослідників східної гілки ранніх європейських землеробів. У статті у вигляді коротких замальовок висвітлюється кожен з них.
У розкопі 10 завдяки фіксації паралельних довгих ям було виявлено місце розташування довгого будинка, орієнтованого по лінії Північ–Південь, а на території розкопу 12 імовірно існувало ще два довгих будинки.
У лівій довгій ямі (об’єкт № 46) виявлено дві круглі створки молюска Spondylus gaederopus. У верхній частині кожного з артефактів видно по два штучні отвори зі слідами підвішування (борозенки). Два медальйони можна трактувати як скарб або кенотаф. Це значно збільшує протяжність ранньонеолітіичної мережі дистанційного обміну спондилусами. Крім того, речі, виготовлені зі спондилусів, очевидно, були одними із товарів, які демонстрували статус у суспільствах культури лінійно-стрічкової кераміки.
На поселенні Гнідавська Гірка також знайдено вкрай рідкісні для території сучасної України вироби з обсидіану. Поки що цей пункт становить північно-східну периферію неолітичної мережі обміну обсидіану. Також було знайдено ряд посудин культури Бюк, які часто супроводжували обсидіан.
За оздобленням кераміки поселення можна датувати пізнім етапом Желєзовської фази. Деякі фрагменти кераміки в стилі Шарка виявлено в ямах (об’єкт 19) та в довгих ямах (об’єкти 41, 46 (розк. 10) та 21 (розк. 12)). Так само, кераміка в стилі Шарка з Волині є найсхіднішим з відомих випадків знаходження такого специфічного способу оздоблення.
У 1968 р. в одній із ям КЛСК, частково зруйнованій пізнішими середньовічними об'єктами, М. Матвієйко виявив антропоморфне зображення. Воно дуже стилізоване, хоча не так добре збереглося. Ще два прокреслені антропоморфні зображення було знайдено у 2009 р. у розкопі 10. Вони демонструють сильну стилізованість у зображенні людського тіла. Голова фрагментована в обох випадках.
В найглибшій частині ями (об. 19, розк. 10) виявлено череп людини. Він належав дорослій жінці віком близько 45–50 років. Відсутність щелепи та обличчя, а також деякі порізи вказують на те, що череп вже пройшов кілька посмертних маніпуляцій, перш ніж потрапив до ями. Його можна датувати приблизно 5300-5200 р.р. до н. е. (калібр.). На зразках із цих надзвичайно рідкісних скелетних останків часів раннього неоліту України було успішно проведено молекулярно-генетичний аналіз на основі ПЛР. Жіночу сімейну лінію можна віднести до гаплогрупи T2, в якій вона представляє рід T2c1d+152. Жінка мала непереносимість лактози, як і більшість носіїв КЛСК. Колір її волосся був каштановим, а колір очей – карий.
Ключові слова: ранній неоліт, культура лінійно-стрічкової кераміки, довгі будинки, Желєзовський стиль, тип Шарка, берестяний аплікований орнамент, спондилус, обсидіан, антропологія КЛСК, череп, стародавні ДНК, антропоморфні зображення.
Дубенський науковий вiсник, 2022
Дубенський науковий вiсник, 2022
Дубенський науковий вісник. Випуск 4 Частина зборів підйомних матеріалів здійснювалась із фіксаці... more Дубенський науковий вісник. Випуск 4 Частина зборів підйомних матеріалів здійснювалась із фіксацією GPS-координат знахідок за допомогою застосунку Archeotracker на мобільних пристроях Android (рис. 2). КАТАЛОГ ОБСТЕЖЕНИХ ПАМ'ЯТОК Берестова-1 Знаходиться на північній околиці с. Боремель за 1 км (азимут 40º) від сільської школи (рис. 1,21). Координати центру пам'ятки: 50°28'43.97" Пн, 25°12'24.14" Сх. Займає відокремлений балками пагорб на правому березі р. Берестова. Територія регулярно розорюється. Виявлено О. С. Бончковським у 2020 р. На поверхні знайдено матеріали пізнього палеоліту (?) (рис. 3, 8), маліцької (рис. 3, 1), стжижовської (рис. 3, 2-3), епішнурової культури (межановицької (?) (рис. 3,4), тшинецько-комарівської (рис. 3,5), пізньозарубинецької (?) культур та Х ст. (рис. 3,6). Детальний опис тут і далі див. (табл. 1). Берестова-2 Знаходиться на північній околиці с. Боремель за 2,35 км (азимут 12 градусів) від сільської школи (рис. 1, 20). Координати центру пам'ятки: 50°29'32.07" Пн, 25°12'16.45" Сх. Займає схил річкової долини правого берега р. Берестова. Територія регулярно розорюється. Виявлено О. С. Бончковським у 2020 р. На поверхні знайдено матеріали Х ст. (рис. 4, 4-9), неатрибутовану ліпну кераміку і вироби з кременю, в тому числі фрагмент пластини (рис. 4, 1), а також прясло (рис. 4, 3) і точильний брусок зі сланцю (рис. 4, 10). Рис. 2. Супутникові знімки району річки Берестової із позначенням знахідок. GPS-координати зафіксовані за допомогою застосунку Archeotracker на мобільних пристроях Android. Андрій Бардецький, Олександр Бончковський. Археологічні пам'ятки с. Боремель... Берестова-3 Знаходиться на північно-східній околиці с. Набережне за 1,55 км (азимут 50 градусів) від церкви в с. Набережне (рис. 1, 23). Координати центру пам'ятки: 50°28'46.93" Пн, 25°13'59.39" Сх. Займає першу надзаплавну терасу лівого берега р. Берестова. Територія регулярно розорюється. Виявлено А. Б. Бардецьким і О. С. Бончковським у 2020 р. На поверхні знайдено матеріали середньодніпровської (?) (рис. 3, 9), лужицької і пізньозарубинецької культур. Берестова-4 Знаходиться на північно-східній околиці с. Набережне за 2,3 км (азимут 45 градусів) від сільської церкви (рис. 1, 25). Координати центру пам'ятки: 50°29'6.78" Пн, 25°14'22.88" Сх. Займає відокремлений балками пагорб першої надзаплавної тераси лівого берега р. Берестова. Територія регулярно розорюється. Виявлено А. Б. Бардецьким і О. С. Бончковським у 2020 р. На поверхні знайдено матеріали пізньозарубинецької культури (рис. 3, 10) і Х-ХІ ст. (рис. 3, 11-15). Берестова-5 Знаходиться на північно-східній околиці с. Набережне за 2,42 км (азимут 49 градусів) від сільської церкви (рис. 1,26). Координати центру пам'ятки: 50°29'5.59" Пн, 25°14'32.86" Сх. Займає першу надзаплавну терасу лівого берега р. Берестова. Територія регулярно розорюється. Виявлено А. Б. Бардецьким і О. С. Бончковським у 2020 р. На поверхні знайдено пластину з ретушшю пізнього або фінального палеоліту (рис. 4, 11) та кераміку давньоруського часу, в тому числі Х ст. (рис. 4, 12). Берестова-6 Знаходиться на південно-західній околиці с. Берестечко Боремельської тергромади за 1,55 км (азимут 250 градусів) від сільської церкви (рис. 1, 27). Координати центру пам'ятки: 50°29'5.41" Пн, 25°14'49.58" Сх. Займає першу надзаплавну терасу лівого берега р. Берестова. Територія регулярно розорюється. Виявлено А. Б. Бардецьким і О. С. Бончковським у 2020 р. На поверхні знайдено патиновані і непатиновані відщепи та кераміку лужицької культури (?). Берестова-7 Знаходиться на південно-західній околиці с. Берестечко за 1,3 км (азимут 240 градусів) від сільської церкви (рис. 1, 28). Координати центру пам'ятки: 50°29'5.41" Пн, 25°14'49.58" Сх. Займає першу надзаплавну терасу лівого берега р. Берестова і безперервно простягається на 0,5 км, охоплюючи мисоподібний виступ при входженні Берестової у долину Стиру а також частково терасу Стиру, обмежуючись з північного-сходу Рис. 3. Вибірка матеріалів з обстежених пам'яток. 1-8-Берестова-1; 9-Берестова-3; 10-15-Берестова-4; 7,8кремінь, 1-6,9-15кераміка.
Дубенський науковий вiсник , 2022
Археологічні дослідження в Україні 2020, 2022
свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і ... more свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції україни серія ДК № 5609 від 21.09.2017 р.
Острозький краєзнавчий збірник, 2021
Державний історико-культурний заповідник м. Острога Острозький краєзнавчий збірник Випуск 13 Остр... more Державний історико-культурний заповідник м. Острога Острозький краєзнавчий збірник Випуск 13 Острог 2021 Острозьке науково-краєзнавче товариство «Спадщина» імені князів Острозьких Редакційна група Микола Манько Марія Данилюк Світлана Позіховська Володимир Бондарчук (електронна версія) Матеріали друковані згідно з оригіналами авторських текстів і прийнятою авторами системою посилань на джерела. Електронна версія збірника доступна на сайті «Острозький замок»: ostrohcastle.com.ua У разі передруку посилання на науковий збірник обов'язкове.
Археологія і давня історія України, 2021
Стаття висвітлює результати дослідження обʼєктів забудови та планування Свято-Вознесенського жіно... more Стаття висвітлює результати дослідження обʼєктів забудови та планування Свято-Вознесенського жіночого монастиря на острові Дубовець. У ній характеризуються конструктивні особливості відкритих споруд та розглядаються виявлені у них археологічні матеріали. В результаті аналізу розглянутих обʼєктів виявлено випадки перепланування, перебудови та ремонтів будівель монастиря, які простежено на конкретних прикладах. Опубліковані матеріали дозволяють відтворити окремі сторінки розвитку архітектурно-планувальної організації комплексу монастиря.
Дубенський науковий вісник, 2021
Рекомендовано до друку науково-методичною радою Державного історико-культурного заповідника м. Ду... more Рекомендовано до друку науково-методичною радою Державного історико-культурного заповідника м. Дубна (протокол № 5 від 19 травня 2021 р.
A planitiebus usque ad montes. Studia archaeologica Andreae Pelisiak vitae anno sexagesimo quinto oblata, 2020
Андрій Бардецький, Валерій Самолюк, Олександра Козак
Поховання маліцької культури в м. Рівне, вул... more Андрій Бардецький, Валерій Самолюк, Олександра Козак
Поховання маліцької культури в м. Рівне, вул. Степова (Україна)
in: M. Dębiec, T. Saile (eds) 2020. Studia archaeologica Andreae Pelisiak vitae anno sexagesimo quinto oblata. Rzeszów 2020.
Andrii Bardetskyi, Valerii Samoljuk, Oleksandra Kozak
A burial of the Malice culture in Rivne, Stepova Street (Ukraine)
The article presents materials from an accidentally discovered and partially investigated burial of the Malice culture.
The skeleton was unfortunately completely destroyed the private estate. From the area of the find of the bones and the location
of the grave goods, it was assumed that the deceased was buried in a contracted position. The grave has a southern orientation.
This has numerous analogies in the Malice and the Lublin-Volyn cultures. Based on the anthropological analysis, the surviving
remains probably belong to a man of 30–35 years. This is also consistent with the grave goods complex (stone ax, flint blades
and cutter on the blade). The stylistic analysis of the items found in the tomb makes it possible to attribute it to the Rzeszów
phase (2a) of the Malice culture and to date it to approximately 4300–4100 BC at the maximum allowable 4500–4000 BC.
A set of perforated shells of the river mollusks Lithoglyphus naticoides, which was found in the amphorae, can be considered as the
remains of some embroidered clothing. Vessels made of deer horn and a bowl-like helmet-shaped lid are elements of influence of the
Trypillian culture. The ceramic cookware (amphora with lid, pot, cup and bowl) has features typical of the Malice culture, as well as
regional Volhynia, and some unique features. This is currently the only known inhumation of the Rzeszów phase burial, making it an
exceptionally valuable source for the study of Malice culture.
A planitiebus usque ad montes: studia archaeologica Andreae Pelisiak vitae anno sexagesimo quinto oblata, 2020
The field palaeogeographical investigation of the archaeological site Ostriv Dubovets have been a... more The field palaeogeographical investigation of the archaeological site Ostriv Dubovets have been accomplished by analytical works (grain–size and micromorphological analyses, and study of quartz grains morphology). Floodplain alluvium of the Oldest Dryas was revealed at the base of ‘Ostirv’ deposits. They are overlain by pedocomplex of the BL–AL interstadials. The lower (BL) soil is a Fluvic Planosol, that includes AE and BCg horizons. The upper (AL) soil is a Luvic Stagnosol, that includes Ae, Eg, Btg horizons. In micromorphology of the Btg horizon, disturbed microlaminated and fibrous clay coatings occur. The buried pedocomplex was distorted by cryogenic processes during the Younger Dryas (DR–3), when ground wedges, frost fissures, involutions and postcryogenic textures were formed. A sorting of soil matrix and a cryogenic weathering also took place during this stadial, when the thin layer of alluvium was accumulated. Later on, alluvium sands were re-deposited by aeolian processes. The Holocene deposits are characterized by a facial heterogeneity due to the re-current activation of erosion, aeolian processes and pedogenesis. The last phase of aeolian processes happened during the ‘xerothermic depression’ of the X-IX cent. BC. The modern soil cover was formed during the Subatlantic period. The intensification of human impact has led to the formation of anthropozems and accumulation of pyrogenic carbonates with the subsequent growth of a mollic horizon. Excavations have explored part of the territory of the Pidbortsi Monastery (1592-1832). 20 objects have been opened, including landfill, outbuilding, ground pits. Except for the remains of the monastery, the materials from the Stone Age, Copper Age, Bronze Age, Iron Age and Slavic times were found.
Key words: stratigraphical subdivision, palaeopedocomplex, aeolian processes, palaeocryogenic complex, interstadial and stadial.
У шести розрізах досліджено літолого-стратиграфічну будову відкладів польовими та лабораторними методами (гранулометричний та мікроморфологічний аналізи, дослідження морфології кварцових зерен). Встановлено, що підвищення на якому розташована археологічна пам’ятка є фрагментом низької пізньольодовикової надзаплавної тераси, верхня пачка алювію якої сформувалася упродовж раннього дріасу. Встановлено, що алювій перекривається педокомплексом белінг-алеред, який включає верхній вохристо-бурий псевдоопідзолений ґрунт із натьоками коломорфних глин в ілювіальному ґрунті, та нижній заплавний псевдооглеєний ґрунт. Досліджено палеокріогенний комплекс пізнього дріасу, який сильно деформує поховані ґрунти і представлений головним чином інволюціями та первинно-ґрунтовими жилами. Вперше у межах Волинської височини виявлено яскраві сліди кріогідратаційного вивітрювання та кріогенного сортування матеріалу. Встановлено, що у пізньому плейстоцені відбулася коротка фаза алювіальної акумуляції пісків та подальше їх розвіювання, що призвело до утворення дюни в урочищі. Виявлено фаціальну диференціацію голоценових утворень, що пов’язано із багаторазовою активізацією ерозійних та еолових процесів. Встановлено, що остання фаза акумуляції еолових пісків відбулася упродовж ксеротермічної депресії IX-X ст. до н.е. Реконструйовано фази формування сучасного ґрунтового покриву урочища упродовж субатлантичного періоду. Виявлено значну антропогенну трансформацію едафотопу, що викликало утворення антропоземів і нарощення гумусового горизонту. Розкопками досліджено частину території Підборецького монастиря (1592-1832 рр.). Відкрито 20 об’єктів, серед яких смітник, господарські споруди, стовпові ями від наземних конструкцій. Окрім решток монастиря, в розкопі було знайдено матеріали кам’янового віку, мідного віку, епохи бронзи, ранньозалізного віку і слов’яно-руського часу.
Ключові слова: літолого-стратиграфічна будова, палеопедокомплекс, еолові процеси, палеокріогенні утворення, пізньольодовиків’я.
Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, 2020
The article presents materials from the recently discovered cremation cemetery of the pre-Scythia... more The article presents materials from the recently discovered cremation cemetery of the pre-Scythian period Monastyrok-2, Rivne region (Ukraine). Collection was obtained during filed walking prospections and small scale excavations. Classification of all materials was carried out and on the basis of the given analogies a general dating was proposed between end of X and VIII century BC.
Key words: cremation cemetery, Volyn', Early Iron Age, Mohylyany group, Chornolis'ka culture.
Археологія і давня історія України, 2020
У статті опубліковано матеріали Х — першої половини ХІІІ ст. з рятівних розкопок багатошарового п... more У статті опубліковано матеріали Х — першої половини ХІІІ ст. з рятівних розкопок багатошарового поселення Рованці — Гнідавська Гірка, проведених у 2010 р. Закцентовано увагу на спорудах з кількома печами, їхній інтерпретації та розборі стратиграфічних ситуацій і мікрохронології досліджених комплексів. Висуваються нові підтвердження існуючої версії про зв’язок цих споруд із обробкою їжі.
SLAVIC «COOK ROOMS» FROM THE SETTLEMENT OF ROVANTSI — HNIDAVSKA HIRKA IN VOLYN
In 2009 during the excavations at the multi-layered settlement of Rovantsi — Hnidavska Hirka near Lutsk in the excavation area 10 the dwellings and household
buildings of the Slavic period have been discovered. To the horizon of the tenth century three houses and the building with three earth ovens were attributed.
The stratigraphy of the filling of this building (object 3) indicates that the earth ovens were not operating at the same time. Three successive horizons are observed
in this structure. The first site was a grain pit which was discovered at the bottom of the building. This pit was covered by two rammed floors, sagged into it. The analysis of ceramics made it possible to connect one house (object 18) with the first horizon of object 3 and the other house (object 16) with the third horizon of object 3. In the ovens of these houses there were fragments of pots, glued to the fragments of pots from the corresponding horizons of object 3. This building is interpreted as the room for cooking. The horizon of the 12th — the first half of the 13th century includes the
structure with two clay ovens, pit-cellar, small rectangular building and the ditch that surrounded these objects. This ditch was obviously the part of fence, and the gap in it was the pass. The complex of this ditch also includes two ground fires, located in the pass in one line with the ditch. It has been suggested that the building with large clay oven which was discovered in 2010 in a nearby excavation 12 (object 12 / Ex. 12), is the same cook room. Obviously, it reflects certain stage in development of such buildings, namely the stop of the use of fast-destroying earth ovens and the transition to the construction of large clay ovens. This is evidenced by the following facts: this building is different in shape from all other houses of the 10th century; it is
located at the site of the previous building with earth oven; the oven in it had too large sizes relative to other ovens from the houses of the 10th century. The results
of the excavations at Hnidavka Hirka help to reject the version that such structures were the manufactories and to consider them not «mini-factories-bakeries» but only the kitchens with one oven in each individual farm.
Археологія, 2019
CREMATED BURIAL AT THE TRYPILLIA CULTURE FORTIFIED SETTLEMENT MYROHOSHCHA 15
Among Trypillian cu... more CREMATED BURIAL AT THE TRYPILLIA CULTURE FORTIFIED SETTLEMENT MYROHOSHCHA 15
Among Trypillian culture subject matter issues, the settlement structures of the late stage C-II are of great importance. Recent discovery of such settlements within Volyn Upland allows providing full comparisons of geographically large groups and multi-vector analysis. During the excavation of the Trypillian settlement Mirohoshcha 15 (Dubenskyi district, Rivne region) by A. Bardetskyi and D. Verteletskyi in 2017 a segment of the defensive moat was investigated. In its northern part, a cremation burial was found, which was at a depth of 1.75 m. As a result of geomagnetic surveys conducted by M. Pshybyla, the presence of an annular moat was confirmed. Cremated bones were located between the parts of two bowls stacked on top of each other, and in the immediate vicinity of them. One of the bowls is hemispherical, with a dark gray burnt surface of moderate preservation. The diameter of the rim is 43—45 cm, the wall thickness is from 1.0 to 1.2 cm, with a significant admixture of chamotte of medium granulation in the molding material (Fig. 6). A fragment of another bowl has a light orange surface of good preservation, the diameter of the rim is 40—43 cm, the wall thickness is 0.7—1.2 cm, with a similar molding material technology. Similar vessels are found at the monuments of Volyn Upland, and are also known in the interfluve of the Dniester and the Prut rivers and are typical for the Kasperovtsy-Gordinesti group: Polivanov Iar, Zveniachin-Karier, Tsviklivtsi, Gordinesti. The date of 4450 ± 35 BP was established by radiocarbon dating of the animal bone fragment, the calibrated value is 3337—2939 BC (OxCal v.4.2.3). This Trypillian burial is unique, its complete analogies haven’t been known yet. According to the anthropological examination, the burned bone remains (more than 1639 fragments) belonged to an adult person. Their total weight is 477 g. These fragments represent almost all parts of the human skeleton, which were buried in a mixed state. The color of the burned bones varies from shades of gray to white, which indicates the effect of different temperatures on various parts of the skeleton. In the head area, the burning temperature was 500—700 degrees, and in the location of the limbs and trunk it ranged from 600 to 900 degrees. The fragments studied indicate the small size and general grace of the bones of the skull and limbs. resumably the burial belonged to a woman. No pronounced signs of senile and pathological changes or injuries were revealed on her bones. The age of a cremated woman is determined within the limits of adultus-maturus (25—45 years). Among the filling materials, not burnt faunal bone remains were also found, which are obviously traces of funeral feast or sacrifices of domestic animals.
K e y w o r d s: Trypillia culture, stage C-II, settlement, cremation burial, anthropological expertise.
Археологічні зошити з Пересопниці, 2019
Bardetskyi A., Bonchkovskyi O. Archaeological sites of Boremel village and surrounding areas (Dem... more Bardetskyi A., Bonchkovskyi O. Archaeological sites of Boremel village and surrounding areas (Demydivka district, Rivne region) according to preliminary field investigations during
2018–2019.
During 2018–2019 years authors have been conducted archaeological explorations along the shores of the Khrinnyky reservoir and the lower course of Dezha river (environs of villages Boremel, Smykiv, Shybyn — Demydivka rayon of Rivne region). Archaeological sites located on the different forms and elements of relief have been studied. In the basin of the Dezha river on the upper part of the river valley slope two archaeological sites located. Others sites are on the flat of I–II river terrace. On the surface of II–V terrace of Styr river within Boremel almost all archaeological sites are located. In the studied area 18 archaeological sites have been surveyed, particularly 13 of them have been first discovered. The Stone Age, Eneolithic, and Bronze Age materials are represented by quite a few finds that have not always been accurately attributed. Ten sites with materials of Lusatian culture were found. In two cases it was possible to determine that they belonged to the Lezhnyca Stage, in two cases — to the Ulvivoc Stage. The settlement with expressive materials of the Pomeranian
culture and one with materials of the Vielbark culture were found. At other archaeological sites the materials of the Laten and Roman periods were occasional and sometimes difficult to attribute. It is established that there were monuments on the shores of the Styr within Boremel dating from the 8th century, but most of them represented by X-first half of the XIII century. This indicates that a micro-regional center of volynyans was formed here, consisting of a fortified settlement and numerous satellite settlements. In the middle of XIII century the development of settlement was interrupted, apparently due the invasion of the Mongols. but recovered in the XIV century, the same time when written history of town of Boremel began.
Key words: Boremel, Khrynnyky reservoir, archaeology monuments, archaeological exploration, Lusatian culture, Slavic-Russian period, settlement, fortified settlement, ceramics.
Археологія і давня історія України, 2019
У статті розглядаються питання планіграфії, таксономічної атрибуції, датування і інтерпретації го... more У статті розглядаються питання планіграфії, таксономічної атрибуції, датування і інтерпретації горизонту ранньозалізного віку багатошарового поселення Хрінники (ур. Шанків Яр) і вводяться та аналізуються неопубліковані матеріали з досліджень 2002-2013 р.р. та загальний план відкритих об'єктів.
Palaeogeographical investigation of the archaeological site Ostriv Dubovets (Dubno), 2018
The field lithological-stratigraphical and palaeopedological study of the archaeological site Ost... more The field lithological-stratigraphical and palaeopedological study of the archaeological site Ostriv Dubovets were carried out during an archaeological expedition in 2018. They were followed by analytical works (grain-size analysis, study of quartz grains morphology). Floodplain alluvium of the Oldest Dryas was revealed at the base of island deposits that are overlain by hydromorphic soils of the pedocomplex of warm phases BL-AL. The lower soil (AL) is a Podzol-Gleysol, the upper soil (BL) is a Luvic Gleysol. The high sand content in the layer and sand lenses between the buried enables the suggestion on the presence of deposits of the Older Dryas (DR-2). The buried pedocomplex is distorted by cryogenic processes during the Younger Dryas (DR-3), when ground wedges and ice-wedges filled in with sand, involutions and platy postcryogenic textures were formed. The Holocene deposits are characterized by a facial heterogeneity due to the recurrent activation of erosion, aeolian processes and pedogenesis. The lithological-stratigraphical structure, sandy-loamy and sandy granulometric composition, the predominance of 'coated' quartz grains with a matte surface (classes RM, EM/RM) confirm the assumption that the island was a dune during the different phases of the Holocene. There are stratigraphical breaks and erosional furrows, formed during the Early Holocene on the slopes of the dune. They indicate an intensification of planar and linear erosion during wet phases. The stratigraphical completeness of the Holocene deposits depends on the relief: on the top of the dune sandy Mollisol is formed, whereas on the slope of the dune, three sod-podzolic soil are formed. The most ancient findings of archaeological material are localized in the layer of aeolian sand that overlies the Lower Holocene soil. Further intensification of human impact has led to the formation of anthropozems, accumulation of pyrogenic carbonates with the subsequent growth of the mollic horizon.
Uploads
Papers by Bardeckyi Andrii
There were the original fragments of pottery found among ceramic complexes. They have scratched letters in graffiti technique. Total found six specimens of pottery with such kinds of marks. The territorial and chronological frameworks of everyday using of such wares are considered. The review of European monastery complexes with similar founds witnesses about wide culture context of this phenomena.
After the discovery these finds, dated of XIII c., in Cistercian monastery in Herkenrode monastery (Belgium), the interest for its study had significantly grown. Subsequent investigation allowed to find many potteries scratched with letters marks in women monasteries in Belgium, Netherlands, France and Lithuania. As far as we know, the fragments identified on the excavation near Dubno are the first facts of such finds in Ukraine.
The possibilities of use the pottery with scratched letters are under consider in the article. They are associated with the social structure inside the monasteries. Written sources shows that some part of nuns stood out in the economic status and ate better dishes. In addition, this could do novitiates. These pottery might use also in the medical purposes.
Rovantsi-Hnidavs'ka Hirka – an exceptional site of Linear Pottery culture in Volyn'.
The settlement of Rovantsi–Hnidavs'ka Hirka is located on the outskirts of Luts’k on the high terrace of the Styr River, in the most densely settled LBK region of . The site discovered by M. Matvieyko in 1960-th and excavated in various campaigns by different archaeologists. The research in 2009–2010 was taken by the Lutsk archaeological rescue expedition led by O. E. Zlatohorskyj. The team included researchers from DE “Volhynian ancientries” of the Rescue Archaeological Service of Ukraine, Institute of Archaeology of National Academy of Sciences of Ukraine. The excavations were led by the author of this article. In the process of studying the materials from recent excavations, it became clear that many of the studied episodes are unique or extremely rare in the culture of linear-tape ceramics in Ukraine and thus are of great interest to researchers of the eastern branch of early European farmers. The article, in the form of short sketches, covers each of them.
In the excavations no. 10 the location of a N–S oriented longhouse was detected due to parallel longpits, while in the excavations no. 12 two further longhouses are likely to have existed in LBK times.
Two round valves of Spondylus gaederopus were discovered in the left longpit of an LBK longhouse (feature no. 46). In the upper part of each of the artefacts two artificial holes with traces of suspension (grooves) can be observed. The two medallions might be interpreted as depot or cenotaph. It substantially increases the extent of the Early Neolithic Spondylus long-distance exchange network. Furthermore, items made of Spondyluswere apparently one of the commodities demonstrating status in LBK societies.
Obsidian products, which are extremely rare for the territory of modern Ukraine, were also found in the settlement of Hnidavska Hirka. So far, it constitutes the north easternmost periphery of the Neolithic obsidian exchange network. Also a number Bükk vessels, which frequently accompanied by obsidian, were found.
According to the decoration of the pottery, the site can be dated to a later stage o the Želiezovce phase. Some fragments of Šárka style pottery have been discovered in pit (feature 19) and in the longpits (features 41, 46 (Exc. 10) and 21 (Exc. 12)). Likewise, the Šárka style pottery from Volhynia is the easternmost known example of this specific mode of decoration.
In 1968, in one of LPC pits which was partly destroyed by later Medieval features, partincised anthropomorphic representations was unearthed by M. Matvieyko. It is highly stylized, though not so well-preserved. Also the two incised anthropomorphic representations where found in 2009 in the excavations no. 10 . They depict a great deal of stylization of the human body. The head is fragmented on both pieces.
The female calvarium of a mature woman was uncovered in the deepest part of a pit (feature 19, Exc. 10). It belongs to a mature woman with an age range of ca. 45-50 years. The missing jawbone and face of the calvarium, as well as some cut-marks, indicate that it had already undergone several post-mortem processes before it found its way into a settlement pit. It can be dated to about 5300-5200 BC. (cal.). PCR-based molecular genetic analyses were successfully performed on these extremely rare skeletal remains from the Early Neolithic of Ukraine. The female family line can be assigned to haplogroup T2, in which it represents the lineage T2c1d+152. The woman was lactose intolerant, like most LBK individuals. Her hair colour was brown, and her eye colour was found to be hazel.
Key words: Early Neolithic, Bandkeramik (LBK), Linear Pottery Culture, longhouses, Želiezovce style, Šárka type, birch ornament, Spondylus, obsidian, anthropology Bandkeramik, skull, calvarium, ancient DNA, anthropomorphic representations.
Поселення Рованці–Гнідавська Гірка розташоване на околиці Луцька на високій терасі річки Стир, у найбільш густонаселеному на території України районі культури лінійно-стрічкової кераміки. Пам'ятка відкрита М. Матвієйком у 1960-х роках і розкопувалась багатьма експедиціями різних археологів. Дослідженнями у 2009–2010 рр. займалася Луцька рятівна археологічна експедиція під керівництвом О. Є. Златогорського. До складу команди увійшли дослідники ДП «Волинські старожитності» ДП "НДЦ "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України. Роботами керував автор цієї статті. У процесі вивчення матеріалів останніх розкопок з’ясувалося, що багато досліджених епізодів є унікальними або надзвичайно рідкісними для культури лінійно-стрічкової кераміки в Україні і тому становлять великий інтерес для дослідників східної гілки ранніх європейських землеробів. У статті у вигляді коротких замальовок висвітлюється кожен з них.
У розкопі 10 завдяки фіксації паралельних довгих ям було виявлено місце розташування довгого будинка, орієнтованого по лінії Північ–Південь, а на території розкопу 12 імовірно існувало ще два довгих будинки.
У лівій довгій ямі (об’єкт № 46) виявлено дві круглі створки молюска Spondylus gaederopus. У верхній частині кожного з артефактів видно по два штучні отвори зі слідами підвішування (борозенки). Два медальйони можна трактувати як скарб або кенотаф. Це значно збільшує протяжність ранньонеолітіичної мережі дистанційного обміну спондилусами. Крім того, речі, виготовлені зі спондилусів, очевидно, були одними із товарів, які демонстрували статус у суспільствах культури лінійно-стрічкової кераміки.
На поселенні Гнідавська Гірка також знайдено вкрай рідкісні для території сучасної України вироби з обсидіану. Поки що цей пункт становить північно-східну периферію неолітичної мережі обміну обсидіану. Також було знайдено ряд посудин культури Бюк, які часто супроводжували обсидіан.
За оздобленням кераміки поселення можна датувати пізнім етапом Желєзовської фази. Деякі фрагменти кераміки в стилі Шарка виявлено в ямах (об’єкт 19) та в довгих ямах (об’єкти 41, 46 (розк. 10) та 21 (розк. 12)). Так само, кераміка в стилі Шарка з Волині є найсхіднішим з відомих випадків знаходження такого специфічного способу оздоблення.
У 1968 р. в одній із ям КЛСК, частково зруйнованій пізнішими середньовічними об'єктами, М. Матвієйко виявив антропоморфне зображення. Воно дуже стилізоване, хоча не так добре збереглося. Ще два прокреслені антропоморфні зображення було знайдено у 2009 р. у розкопі 10. Вони демонструють сильну стилізованість у зображенні людського тіла. Голова фрагментована в обох випадках.
В найглибшій частині ями (об. 19, розк. 10) виявлено череп людини. Він належав дорослій жінці віком близько 45–50 років. Відсутність щелепи та обличчя, а також деякі порізи вказують на те, що череп вже пройшов кілька посмертних маніпуляцій, перш ніж потрапив до ями. Його можна датувати приблизно 5300-5200 р.р. до н. е. (калібр.). На зразках із цих надзвичайно рідкісних скелетних останків часів раннього неоліту України було успішно проведено молекулярно-генетичний аналіз на основі ПЛР. Жіночу сімейну лінію можна віднести до гаплогрупи T2, в якій вона представляє рід T2c1d+152. Жінка мала непереносимість лактози, як і більшість носіїв КЛСК. Колір її волосся був каштановим, а колір очей – карий.
Ключові слова: ранній неоліт, культура лінійно-стрічкової кераміки, довгі будинки, Желєзовський стиль, тип Шарка, берестяний аплікований орнамент, спондилус, обсидіан, антропологія КЛСК, череп, стародавні ДНК, антропоморфні зображення.
Поховання маліцької культури в м. Рівне, вул. Степова (Україна)
in: M. Dębiec, T. Saile (eds) 2020. Studia archaeologica Andreae Pelisiak vitae anno sexagesimo quinto oblata. Rzeszów 2020.
Andrii Bardetskyi, Valerii Samoljuk, Oleksandra Kozak
A burial of the Malice culture in Rivne, Stepova Street (Ukraine)
The article presents materials from an accidentally discovered and partially investigated burial of the Malice culture.
The skeleton was unfortunately completely destroyed the private estate. From the area of the find of the bones and the location
of the grave goods, it was assumed that the deceased was buried in a contracted position. The grave has a southern orientation.
This has numerous analogies in the Malice and the Lublin-Volyn cultures. Based on the anthropological analysis, the surviving
remains probably belong to a man of 30–35 years. This is also consistent with the grave goods complex (stone ax, flint blades
and cutter on the blade). The stylistic analysis of the items found in the tomb makes it possible to attribute it to the Rzeszów
phase (2a) of the Malice culture and to date it to approximately 4300–4100 BC at the maximum allowable 4500–4000 BC.
A set of perforated shells of the river mollusks Lithoglyphus naticoides, which was found in the amphorae, can be considered as the
remains of some embroidered clothing. Vessels made of deer horn and a bowl-like helmet-shaped lid are elements of influence of the
Trypillian culture. The ceramic cookware (amphora with lid, pot, cup and bowl) has features typical of the Malice culture, as well as
regional Volhynia, and some unique features. This is currently the only known inhumation of the Rzeszów phase burial, making it an
exceptionally valuable source for the study of Malice culture.
Key words: stratigraphical subdivision, palaeopedocomplex, aeolian processes, palaeocryogenic complex, interstadial and stadial.
У шести розрізах досліджено літолого-стратиграфічну будову відкладів польовими та лабораторними методами (гранулометричний та мікроморфологічний аналізи, дослідження морфології кварцових зерен). Встановлено, що підвищення на якому розташована археологічна пам’ятка є фрагментом низької пізньольодовикової надзаплавної тераси, верхня пачка алювію якої сформувалася упродовж раннього дріасу. Встановлено, що алювій перекривається педокомплексом белінг-алеред, який включає верхній вохристо-бурий псевдоопідзолений ґрунт із натьоками коломорфних глин в ілювіальному ґрунті, та нижній заплавний псевдооглеєний ґрунт. Досліджено палеокріогенний комплекс пізнього дріасу, який сильно деформує поховані ґрунти і представлений головним чином інволюціями та первинно-ґрунтовими жилами. Вперше у межах Волинської височини виявлено яскраві сліди кріогідратаційного вивітрювання та кріогенного сортування матеріалу. Встановлено, що у пізньому плейстоцені відбулася коротка фаза алювіальної акумуляції пісків та подальше їх розвіювання, що призвело до утворення дюни в урочищі. Виявлено фаціальну диференціацію голоценових утворень, що пов’язано із багаторазовою активізацією ерозійних та еолових процесів. Встановлено, що остання фаза акумуляції еолових пісків відбулася упродовж ксеротермічної депресії IX-X ст. до н.е. Реконструйовано фази формування сучасного ґрунтового покриву урочища упродовж субатлантичного періоду. Виявлено значну антропогенну трансформацію едафотопу, що викликало утворення антропоземів і нарощення гумусового горизонту. Розкопками досліджено частину території Підборецького монастиря (1592-1832 рр.). Відкрито 20 об’єктів, серед яких смітник, господарські споруди, стовпові ями від наземних конструкцій. Окрім решток монастиря, в розкопі було знайдено матеріали кам’янового віку, мідного віку, епохи бронзи, ранньозалізного віку і слов’яно-руського часу.
Ключові слова: літолого-стратиграфічна будова, палеопедокомплекс, еолові процеси, палеокріогенні утворення, пізньольодовиків’я.
Key words: cremation cemetery, Volyn', Early Iron Age, Mohylyany group, Chornolis'ka culture.
SLAVIC «COOK ROOMS» FROM THE SETTLEMENT OF ROVANTSI — HNIDAVSKA HIRKA IN VOLYN
In 2009 during the excavations at the multi-layered settlement of Rovantsi — Hnidavska Hirka near Lutsk in the excavation area 10 the dwellings and household
buildings of the Slavic period have been discovered. To the horizon of the tenth century three houses and the building with three earth ovens were attributed.
The stratigraphy of the filling of this building (object 3) indicates that the earth ovens were not operating at the same time. Three successive horizons are observed
in this structure. The first site was a grain pit which was discovered at the bottom of the building. This pit was covered by two rammed floors, sagged into it. The analysis of ceramics made it possible to connect one house (object 18) with the first horizon of object 3 and the other house (object 16) with the third horizon of object 3. In the ovens of these houses there were fragments of pots, glued to the fragments of pots from the corresponding horizons of object 3. This building is interpreted as the room for cooking. The horizon of the 12th — the first half of the 13th century includes the
structure with two clay ovens, pit-cellar, small rectangular building and the ditch that surrounded these objects. This ditch was obviously the part of fence, and the gap in it was the pass. The complex of this ditch also includes two ground fires, located in the pass in one line with the ditch. It has been suggested that the building with large clay oven which was discovered in 2010 in a nearby excavation 12 (object 12 / Ex. 12), is the same cook room. Obviously, it reflects certain stage in development of such buildings, namely the stop of the use of fast-destroying earth ovens and the transition to the construction of large clay ovens. This is evidenced by the following facts: this building is different in shape from all other houses of the 10th century; it is
located at the site of the previous building with earth oven; the oven in it had too large sizes relative to other ovens from the houses of the 10th century. The results
of the excavations at Hnidavka Hirka help to reject the version that such structures were the manufactories and to consider them not «mini-factories-bakeries» but only the kitchens with one oven in each individual farm.
Among Trypillian culture subject matter issues, the settlement structures of the late stage C-II are of great importance. Recent discovery of such settlements within Volyn Upland allows providing full comparisons of geographically large groups and multi-vector analysis. During the excavation of the Trypillian settlement Mirohoshcha 15 (Dubenskyi district, Rivne region) by A. Bardetskyi and D. Verteletskyi in 2017 a segment of the defensive moat was investigated. In its northern part, a cremation burial was found, which was at a depth of 1.75 m. As a result of geomagnetic surveys conducted by M. Pshybyla, the presence of an annular moat was confirmed. Cremated bones were located between the parts of two bowls stacked on top of each other, and in the immediate vicinity of them. One of the bowls is hemispherical, with a dark gray burnt surface of moderate preservation. The diameter of the rim is 43—45 cm, the wall thickness is from 1.0 to 1.2 cm, with a significant admixture of chamotte of medium granulation in the molding material (Fig. 6). A fragment of another bowl has a light orange surface of good preservation, the diameter of the rim is 40—43 cm, the wall thickness is 0.7—1.2 cm, with a similar molding material technology. Similar vessels are found at the monuments of Volyn Upland, and are also known in the interfluve of the Dniester and the Prut rivers and are typical for the Kasperovtsy-Gordinesti group: Polivanov Iar, Zveniachin-Karier, Tsviklivtsi, Gordinesti. The date of 4450 ± 35 BP was established by radiocarbon dating of the animal bone fragment, the calibrated value is 3337—2939 BC (OxCal v.4.2.3). This Trypillian burial is unique, its complete analogies haven’t been known yet. According to the anthropological examination, the burned bone remains (more than 1639 fragments) belonged to an adult person. Their total weight is 477 g. These fragments represent almost all parts of the human skeleton, which were buried in a mixed state. The color of the burned bones varies from shades of gray to white, which indicates the effect of different temperatures on various parts of the skeleton. In the head area, the burning temperature was 500—700 degrees, and in the location of the limbs and trunk it ranged from 600 to 900 degrees. The fragments studied indicate the small size and general grace of the bones of the skull and limbs. resumably the burial belonged to a woman. No pronounced signs of senile and pathological changes or injuries were revealed on her bones. The age of a cremated woman is determined within the limits of adultus-maturus (25—45 years). Among the filling materials, not burnt faunal bone remains were also found, which are obviously traces of funeral feast or sacrifices of domestic animals.
K e y w o r d s: Trypillia culture, stage C-II, settlement, cremation burial, anthropological expertise.
2018–2019.
During 2018–2019 years authors have been conducted archaeological explorations along the shores of the Khrinnyky reservoir and the lower course of Dezha river (environs of villages Boremel, Smykiv, Shybyn — Demydivka rayon of Rivne region). Archaeological sites located on the different forms and elements of relief have been studied. In the basin of the Dezha river on the upper part of the river valley slope two archaeological sites located. Others sites are on the flat of I–II river terrace. On the surface of II–V terrace of Styr river within Boremel almost all archaeological sites are located. In the studied area 18 archaeological sites have been surveyed, particularly 13 of them have been first discovered. The Stone Age, Eneolithic, and Bronze Age materials are represented by quite a few finds that have not always been accurately attributed. Ten sites with materials of Lusatian culture were found. In two cases it was possible to determine that they belonged to the Lezhnyca Stage, in two cases — to the Ulvivoc Stage. The settlement with expressive materials of the Pomeranian
culture and one with materials of the Vielbark culture were found. At other archaeological sites the materials of the Laten and Roman periods were occasional and sometimes difficult to attribute. It is established that there were monuments on the shores of the Styr within Boremel dating from the 8th century, but most of them represented by X-first half of the XIII century. This indicates that a micro-regional center of volynyans was formed here, consisting of a fortified settlement and numerous satellite settlements. In the middle of XIII century the development of settlement was interrupted, apparently due the invasion of the Mongols. but recovered in the XIV century, the same time when written history of town of Boremel began.
Key words: Boremel, Khrynnyky reservoir, archaeology monuments, archaeological exploration, Lusatian culture, Slavic-Russian period, settlement, fortified settlement, ceramics.
There were the original fragments of pottery found among ceramic complexes. They have scratched letters in graffiti technique. Total found six specimens of pottery with such kinds of marks. The territorial and chronological frameworks of everyday using of such wares are considered. The review of European monastery complexes with similar founds witnesses about wide culture context of this phenomena.
After the discovery these finds, dated of XIII c., in Cistercian monastery in Herkenrode monastery (Belgium), the interest for its study had significantly grown. Subsequent investigation allowed to find many potteries scratched with letters marks in women monasteries in Belgium, Netherlands, France and Lithuania. As far as we know, the fragments identified on the excavation near Dubno are the first facts of such finds in Ukraine.
The possibilities of use the pottery with scratched letters are under consider in the article. They are associated with the social structure inside the monasteries. Written sources shows that some part of nuns stood out in the economic status and ate better dishes. In addition, this could do novitiates. These pottery might use also in the medical purposes.
Rovantsi-Hnidavs'ka Hirka – an exceptional site of Linear Pottery culture in Volyn'.
The settlement of Rovantsi–Hnidavs'ka Hirka is located on the outskirts of Luts’k on the high terrace of the Styr River, in the most densely settled LBK region of . The site discovered by M. Matvieyko in 1960-th and excavated in various campaigns by different archaeologists. The research in 2009–2010 was taken by the Lutsk archaeological rescue expedition led by O. E. Zlatohorskyj. The team included researchers from DE “Volhynian ancientries” of the Rescue Archaeological Service of Ukraine, Institute of Archaeology of National Academy of Sciences of Ukraine. The excavations were led by the author of this article. In the process of studying the materials from recent excavations, it became clear that many of the studied episodes are unique or extremely rare in the culture of linear-tape ceramics in Ukraine and thus are of great interest to researchers of the eastern branch of early European farmers. The article, in the form of short sketches, covers each of them.
In the excavations no. 10 the location of a N–S oriented longhouse was detected due to parallel longpits, while in the excavations no. 12 two further longhouses are likely to have existed in LBK times.
Two round valves of Spondylus gaederopus were discovered in the left longpit of an LBK longhouse (feature no. 46). In the upper part of each of the artefacts two artificial holes with traces of suspension (grooves) can be observed. The two medallions might be interpreted as depot or cenotaph. It substantially increases the extent of the Early Neolithic Spondylus long-distance exchange network. Furthermore, items made of Spondyluswere apparently one of the commodities demonstrating status in LBK societies.
Obsidian products, which are extremely rare for the territory of modern Ukraine, were also found in the settlement of Hnidavska Hirka. So far, it constitutes the north easternmost periphery of the Neolithic obsidian exchange network. Also a number Bükk vessels, which frequently accompanied by obsidian, were found.
According to the decoration of the pottery, the site can be dated to a later stage o the Želiezovce phase. Some fragments of Šárka style pottery have been discovered in pit (feature 19) and in the longpits (features 41, 46 (Exc. 10) and 21 (Exc. 12)). Likewise, the Šárka style pottery from Volhynia is the easternmost known example of this specific mode of decoration.
In 1968, in one of LPC pits which was partly destroyed by later Medieval features, partincised anthropomorphic representations was unearthed by M. Matvieyko. It is highly stylized, though not so well-preserved. Also the two incised anthropomorphic representations where found in 2009 in the excavations no. 10 . They depict a great deal of stylization of the human body. The head is fragmented on both pieces.
The female calvarium of a mature woman was uncovered in the deepest part of a pit (feature 19, Exc. 10). It belongs to a mature woman with an age range of ca. 45-50 years. The missing jawbone and face of the calvarium, as well as some cut-marks, indicate that it had already undergone several post-mortem processes before it found its way into a settlement pit. It can be dated to about 5300-5200 BC. (cal.). PCR-based molecular genetic analyses were successfully performed on these extremely rare skeletal remains from the Early Neolithic of Ukraine. The female family line can be assigned to haplogroup T2, in which it represents the lineage T2c1d+152. The woman was lactose intolerant, like most LBK individuals. Her hair colour was brown, and her eye colour was found to be hazel.
Key words: Early Neolithic, Bandkeramik (LBK), Linear Pottery Culture, longhouses, Želiezovce style, Šárka type, birch ornament, Spondylus, obsidian, anthropology Bandkeramik, skull, calvarium, ancient DNA, anthropomorphic representations.
Поселення Рованці–Гнідавська Гірка розташоване на околиці Луцька на високій терасі річки Стир, у найбільш густонаселеному на території України районі культури лінійно-стрічкової кераміки. Пам'ятка відкрита М. Матвієйком у 1960-х роках і розкопувалась багатьма експедиціями різних археологів. Дослідженнями у 2009–2010 рр. займалася Луцька рятівна археологічна експедиція під керівництвом О. Є. Златогорського. До складу команди увійшли дослідники ДП «Волинські старожитності» ДП "НДЦ "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України. Роботами керував автор цієї статті. У процесі вивчення матеріалів останніх розкопок з’ясувалося, що багато досліджених епізодів є унікальними або надзвичайно рідкісними для культури лінійно-стрічкової кераміки в Україні і тому становлять великий інтерес для дослідників східної гілки ранніх європейських землеробів. У статті у вигляді коротких замальовок висвітлюється кожен з них.
У розкопі 10 завдяки фіксації паралельних довгих ям було виявлено місце розташування довгого будинка, орієнтованого по лінії Північ–Південь, а на території розкопу 12 імовірно існувало ще два довгих будинки.
У лівій довгій ямі (об’єкт № 46) виявлено дві круглі створки молюска Spondylus gaederopus. У верхній частині кожного з артефактів видно по два штучні отвори зі слідами підвішування (борозенки). Два медальйони можна трактувати як скарб або кенотаф. Це значно збільшує протяжність ранньонеолітіичної мережі дистанційного обміну спондилусами. Крім того, речі, виготовлені зі спондилусів, очевидно, були одними із товарів, які демонстрували статус у суспільствах культури лінійно-стрічкової кераміки.
На поселенні Гнідавська Гірка також знайдено вкрай рідкісні для території сучасної України вироби з обсидіану. Поки що цей пункт становить північно-східну периферію неолітичної мережі обміну обсидіану. Також було знайдено ряд посудин культури Бюк, які часто супроводжували обсидіан.
За оздобленням кераміки поселення можна датувати пізнім етапом Желєзовської фази. Деякі фрагменти кераміки в стилі Шарка виявлено в ямах (об’єкт 19) та в довгих ямах (об’єкти 41, 46 (розк. 10) та 21 (розк. 12)). Так само, кераміка в стилі Шарка з Волині є найсхіднішим з відомих випадків знаходження такого специфічного способу оздоблення.
У 1968 р. в одній із ям КЛСК, частково зруйнованій пізнішими середньовічними об'єктами, М. Матвієйко виявив антропоморфне зображення. Воно дуже стилізоване, хоча не так добре збереглося. Ще два прокреслені антропоморфні зображення було знайдено у 2009 р. у розкопі 10. Вони демонструють сильну стилізованість у зображенні людського тіла. Голова фрагментована в обох випадках.
В найглибшій частині ями (об. 19, розк. 10) виявлено череп людини. Він належав дорослій жінці віком близько 45–50 років. Відсутність щелепи та обличчя, а також деякі порізи вказують на те, що череп вже пройшов кілька посмертних маніпуляцій, перш ніж потрапив до ями. Його можна датувати приблизно 5300-5200 р.р. до н. е. (калібр.). На зразках із цих надзвичайно рідкісних скелетних останків часів раннього неоліту України було успішно проведено молекулярно-генетичний аналіз на основі ПЛР. Жіночу сімейну лінію можна віднести до гаплогрупи T2, в якій вона представляє рід T2c1d+152. Жінка мала непереносимість лактози, як і більшість носіїв КЛСК. Колір її волосся був каштановим, а колір очей – карий.
Ключові слова: ранній неоліт, культура лінійно-стрічкової кераміки, довгі будинки, Желєзовський стиль, тип Шарка, берестяний аплікований орнамент, спондилус, обсидіан, антропологія КЛСК, череп, стародавні ДНК, антропоморфні зображення.
Поховання маліцької культури в м. Рівне, вул. Степова (Україна)
in: M. Dębiec, T. Saile (eds) 2020. Studia archaeologica Andreae Pelisiak vitae anno sexagesimo quinto oblata. Rzeszów 2020.
Andrii Bardetskyi, Valerii Samoljuk, Oleksandra Kozak
A burial of the Malice culture in Rivne, Stepova Street (Ukraine)
The article presents materials from an accidentally discovered and partially investigated burial of the Malice culture.
The skeleton was unfortunately completely destroyed the private estate. From the area of the find of the bones and the location
of the grave goods, it was assumed that the deceased was buried in a contracted position. The grave has a southern orientation.
This has numerous analogies in the Malice and the Lublin-Volyn cultures. Based on the anthropological analysis, the surviving
remains probably belong to a man of 30–35 years. This is also consistent with the grave goods complex (stone ax, flint blades
and cutter on the blade). The stylistic analysis of the items found in the tomb makes it possible to attribute it to the Rzeszów
phase (2a) of the Malice culture and to date it to approximately 4300–4100 BC at the maximum allowable 4500–4000 BC.
A set of perforated shells of the river mollusks Lithoglyphus naticoides, which was found in the amphorae, can be considered as the
remains of some embroidered clothing. Vessels made of deer horn and a bowl-like helmet-shaped lid are elements of influence of the
Trypillian culture. The ceramic cookware (amphora with lid, pot, cup and bowl) has features typical of the Malice culture, as well as
regional Volhynia, and some unique features. This is currently the only known inhumation of the Rzeszów phase burial, making it an
exceptionally valuable source for the study of Malice culture.
Key words: stratigraphical subdivision, palaeopedocomplex, aeolian processes, palaeocryogenic complex, interstadial and stadial.
У шести розрізах досліджено літолого-стратиграфічну будову відкладів польовими та лабораторними методами (гранулометричний та мікроморфологічний аналізи, дослідження морфології кварцових зерен). Встановлено, що підвищення на якому розташована археологічна пам’ятка є фрагментом низької пізньольодовикової надзаплавної тераси, верхня пачка алювію якої сформувалася упродовж раннього дріасу. Встановлено, що алювій перекривається педокомплексом белінг-алеред, який включає верхній вохристо-бурий псевдоопідзолений ґрунт із натьоками коломорфних глин в ілювіальному ґрунті, та нижній заплавний псевдооглеєний ґрунт. Досліджено палеокріогенний комплекс пізнього дріасу, який сильно деформує поховані ґрунти і представлений головним чином інволюціями та первинно-ґрунтовими жилами. Вперше у межах Волинської височини виявлено яскраві сліди кріогідратаційного вивітрювання та кріогенного сортування матеріалу. Встановлено, що у пізньому плейстоцені відбулася коротка фаза алювіальної акумуляції пісків та подальше їх розвіювання, що призвело до утворення дюни в урочищі. Виявлено фаціальну диференціацію голоценових утворень, що пов’язано із багаторазовою активізацією ерозійних та еолових процесів. Встановлено, що остання фаза акумуляції еолових пісків відбулася упродовж ксеротермічної депресії IX-X ст. до н.е. Реконструйовано фази формування сучасного ґрунтового покриву урочища упродовж субатлантичного періоду. Виявлено значну антропогенну трансформацію едафотопу, що викликало утворення антропоземів і нарощення гумусового горизонту. Розкопками досліджено частину території Підборецького монастиря (1592-1832 рр.). Відкрито 20 об’єктів, серед яких смітник, господарські споруди, стовпові ями від наземних конструкцій. Окрім решток монастиря, в розкопі було знайдено матеріали кам’янового віку, мідного віку, епохи бронзи, ранньозалізного віку і слов’яно-руського часу.
Ключові слова: літолого-стратиграфічна будова, палеопедокомплекс, еолові процеси, палеокріогенні утворення, пізньольодовиків’я.
Key words: cremation cemetery, Volyn', Early Iron Age, Mohylyany group, Chornolis'ka culture.
SLAVIC «COOK ROOMS» FROM THE SETTLEMENT OF ROVANTSI — HNIDAVSKA HIRKA IN VOLYN
In 2009 during the excavations at the multi-layered settlement of Rovantsi — Hnidavska Hirka near Lutsk in the excavation area 10 the dwellings and household
buildings of the Slavic period have been discovered. To the horizon of the tenth century three houses and the building with three earth ovens were attributed.
The stratigraphy of the filling of this building (object 3) indicates that the earth ovens were not operating at the same time. Three successive horizons are observed
in this structure. The first site was a grain pit which was discovered at the bottom of the building. This pit was covered by two rammed floors, sagged into it. The analysis of ceramics made it possible to connect one house (object 18) with the first horizon of object 3 and the other house (object 16) with the third horizon of object 3. In the ovens of these houses there were fragments of pots, glued to the fragments of pots from the corresponding horizons of object 3. This building is interpreted as the room for cooking. The horizon of the 12th — the first half of the 13th century includes the
structure with two clay ovens, pit-cellar, small rectangular building and the ditch that surrounded these objects. This ditch was obviously the part of fence, and the gap in it was the pass. The complex of this ditch also includes two ground fires, located in the pass in one line with the ditch. It has been suggested that the building with large clay oven which was discovered in 2010 in a nearby excavation 12 (object 12 / Ex. 12), is the same cook room. Obviously, it reflects certain stage in development of such buildings, namely the stop of the use of fast-destroying earth ovens and the transition to the construction of large clay ovens. This is evidenced by the following facts: this building is different in shape from all other houses of the 10th century; it is
located at the site of the previous building with earth oven; the oven in it had too large sizes relative to other ovens from the houses of the 10th century. The results
of the excavations at Hnidavka Hirka help to reject the version that such structures were the manufactories and to consider them not «mini-factories-bakeries» but only the kitchens with one oven in each individual farm.
Among Trypillian culture subject matter issues, the settlement structures of the late stage C-II are of great importance. Recent discovery of such settlements within Volyn Upland allows providing full comparisons of geographically large groups and multi-vector analysis. During the excavation of the Trypillian settlement Mirohoshcha 15 (Dubenskyi district, Rivne region) by A. Bardetskyi and D. Verteletskyi in 2017 a segment of the defensive moat was investigated. In its northern part, a cremation burial was found, which was at a depth of 1.75 m. As a result of geomagnetic surveys conducted by M. Pshybyla, the presence of an annular moat was confirmed. Cremated bones were located between the parts of two bowls stacked on top of each other, and in the immediate vicinity of them. One of the bowls is hemispherical, with a dark gray burnt surface of moderate preservation. The diameter of the rim is 43—45 cm, the wall thickness is from 1.0 to 1.2 cm, with a significant admixture of chamotte of medium granulation in the molding material (Fig. 6). A fragment of another bowl has a light orange surface of good preservation, the diameter of the rim is 40—43 cm, the wall thickness is 0.7—1.2 cm, with a similar molding material technology. Similar vessels are found at the monuments of Volyn Upland, and are also known in the interfluve of the Dniester and the Prut rivers and are typical for the Kasperovtsy-Gordinesti group: Polivanov Iar, Zveniachin-Karier, Tsviklivtsi, Gordinesti. The date of 4450 ± 35 BP was established by radiocarbon dating of the animal bone fragment, the calibrated value is 3337—2939 BC (OxCal v.4.2.3). This Trypillian burial is unique, its complete analogies haven’t been known yet. According to the anthropological examination, the burned bone remains (more than 1639 fragments) belonged to an adult person. Their total weight is 477 g. These fragments represent almost all parts of the human skeleton, which were buried in a mixed state. The color of the burned bones varies from shades of gray to white, which indicates the effect of different temperatures on various parts of the skeleton. In the head area, the burning temperature was 500—700 degrees, and in the location of the limbs and trunk it ranged from 600 to 900 degrees. The fragments studied indicate the small size and general grace of the bones of the skull and limbs. resumably the burial belonged to a woman. No pronounced signs of senile and pathological changes or injuries were revealed on her bones. The age of a cremated woman is determined within the limits of adultus-maturus (25—45 years). Among the filling materials, not burnt faunal bone remains were also found, which are obviously traces of funeral feast or sacrifices of domestic animals.
K e y w o r d s: Trypillia culture, stage C-II, settlement, cremation burial, anthropological expertise.
2018–2019.
During 2018–2019 years authors have been conducted archaeological explorations along the shores of the Khrinnyky reservoir and the lower course of Dezha river (environs of villages Boremel, Smykiv, Shybyn — Demydivka rayon of Rivne region). Archaeological sites located on the different forms and elements of relief have been studied. In the basin of the Dezha river on the upper part of the river valley slope two archaeological sites located. Others sites are on the flat of I–II river terrace. On the surface of II–V terrace of Styr river within Boremel almost all archaeological sites are located. In the studied area 18 archaeological sites have been surveyed, particularly 13 of them have been first discovered. The Stone Age, Eneolithic, and Bronze Age materials are represented by quite a few finds that have not always been accurately attributed. Ten sites with materials of Lusatian culture were found. In two cases it was possible to determine that they belonged to the Lezhnyca Stage, in two cases — to the Ulvivoc Stage. The settlement with expressive materials of the Pomeranian
culture and one with materials of the Vielbark culture were found. At other archaeological sites the materials of the Laten and Roman periods were occasional and sometimes difficult to attribute. It is established that there were monuments on the shores of the Styr within Boremel dating from the 8th century, but most of them represented by X-first half of the XIII century. This indicates that a micro-regional center of volynyans was formed here, consisting of a fortified settlement and numerous satellite settlements. In the middle of XIII century the development of settlement was interrupted, apparently due the invasion of the Mongols. but recovered in the XIV century, the same time when written history of town of Boremel began.
Key words: Boremel, Khrynnyky reservoir, archaeology monuments, archaeological exploration, Lusatian culture, Slavic-Russian period, settlement, fortified settlement, ceramics.
On the Bandkeramik (LBK) settlement of Rovancì in Volhynia two round valves of Spondylus gaederopus were discovered during a rescue excavation carried out in 2009. In the upper part of each of the artefacts two artificial holes with traces of suspension (grooves) can be observed. The two medallions were unearthed in the left longpit of an LBK longhouse. The find might be interpreted as depot or cenotaph. It substantially increases the extent of the Early Neolithic Spondylus long-distance exchange network. Furthermore, items made of Spondylus were apparently one of the commodities demonstrating status in Bandkeramik societies.
Результати археологічних розвідок 2020 року у в Острозі та коло нього. Публікуються матеріали Ранньомодерного часу (16-18 століття)
замку досі залишається недостатньо вивченою
будівлею. З метою з’ясування конструктивних особливостей фундаментів палацу Любомирських,
а також для дослідження характеру культурних
нашарувань, біля північної стіни в 2022 р. авторами було проведено шурфування