Papers by Людмила Коткова
У кінці XX і на початку XXI ст. пріоритетними напрямками мовознавчих студій стали лінгвістична ко... more У кінці XX і на початку XXI ст. пріоритетними напрямками мовознавчих студій стали лінгвістична когнітологія, лінгвокультурологія, етнолінгвістика, психолінгвістика, антропоцентризм, дискурсознавство тощо. Ці науки прийшли на зміну системноструктурному аспектові вивчення різнорівневих мовних одиниць, який панував у середині минулого століття. Згадувані дисципліни актуалізували ті парадигми, що переорієнтувалися з об'єктів вивчення (мовні одиниці в системі систем та мовні явища) на суб'єкта пізнання світу, мовця -людину, де провідними стають такі поняття, як «лінгвально-ментальний комплекс», «мовна особистість», «ментальність», «національна картина світу», «концепт», «концептосфера», «оцінка», «емоція», «експресивність» тощо [2; 3; 4; 7; 9]. На сучасному етапі розвитку мовознавчої науки наявні досягнення в царині лінгвістичної когнітології, аксіологічної культурології уможливлюють застосування нових методик концептуального аналізу художніх просторів, спрямованих на виокремлення індивідуально-авторських концептосфер, виявлення особливостей їхньої мовної репрезентації, вербального втілення у творчості окремого письменника [1; 2; 3; 8]. Концептосфери низки письменників і поодинокі концепти в їхніх ідіолектах ґрунтовно проаналізовано в працях таких мовознавців, як С. Я. Єрмоленко, Н. М. Сологуб, С. П. Бибик, М. В. Скаб, Н. Д. Арутюнової, А. Вежбицької, О. С. Кубрякової, О. О. Селіванової, Н. О. Мех, Г. М. Сюти та інших учених. До важливих проблем належить співвідношення термінів: «лексичне значення» і «концепт», «слово» і «концепт», «поняття» і «концепт». Висвітлює ці поняття відоме вчення О. О. Потебні про внутрішню форму слова як складника його трирівневої структури, що охоплює «зміст (або ідею) та відповідає чуттєвому образу чи розвинутому з нього поняттю; внутрішню форму, образ, який указує на цей зміст, що відповідає уявленню (котре теж має значення як символ, натяк на певну сукупність чуттєвих сприймань або на поняття), і, нарешті, зовнішню форму, у якій об'єктивується... образ » [8, с. 145]. До актуальних, хоча й надзвичайно складних проблем сучасного мовознавства, належить створення, моделювання «повного портрета» мовної особистості. Труднощі пов'язані зі складністю самого об'єкта дослідження: необхідністю синтезу відомостей, представлених у діахронії, жанровою специфікою творів, проблемою залучення до аналізу повного обсягу створених мовною особистістю текстів тощо [7, с. 99]. У зв'язку з тим, що формування «повного портрета» (ментально-лінгвального комплексу) триває впродовж усього життя особистості, багатство її концептосфери залежить від життєвого шляху (подій, що відбувалися, процесів соціологізації, формування світоглядних переконань, системи цінностей тощо). Щоб встановити інформаційне наповнення концепту, з'ясувати його роль і місце в індивідуальній мовній картині світу письменника, передусім необхідно визначити, яких значеннєвих планів набув аналізований концепт у контексті художнього твору, який вплив на його структурування мали чинники формування свідомості автора, особливості його світосприйняття й мовомислення. У концептопросторі художніх текстів одні концепти The article outlines the main principles of studying the idiolect of V. Vinnichenko in the modern linguistic paradigm. The linguistic essence of the word «concept» is substantiated, the author's conceptual sphere of idiolect is characterized through the prism of the synthesis of national and individual consciousness, means and methods of verbalization of the concept beauty, which represents the original features of the system of figurative components of the writer idiolect.
The concept's essence of such terms as "idiostyle, "individual style, "idiolect" are enlightened ... more The concept's essence of such terms as "idiostyle, "individual style, "idiolect" are enlightened in this article. The criteria of differentiation and features of these terms are ascertained as well.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Сучасна лінгвістика є антропоцентричною, вона зосереджує увагу на ... more ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Сучасна лінгвістика є антропоцентричною, вона зосереджує увагу на питаннях комунікативної ролі мови, функціональних можливостей її одиниць, семантичного переосмислення й ускладнення художнього слова, збагачення його емотивноаксіологічних планів, зв'язків із ментальністю народу; на процесах виявлення найрізноманітніших інтенцій адресанта (суб'єкта) мовлення, об'єктивації індивідуальних чинників і їхньої співвіднесеності з мовною картиною етноспільноти; на аналізі механізмів, способів та засобів «суб'єктивного увиразнення мови» (С. Я. Єрмоленко). В українському та зарубіжному мовознавстві, що постійно розширює можливості свого наукового пошуку й активно взаємодіє із суміжними науковими дисциплінами (психологією, когнітивістикою, культурологією, аксіологією, етнографією та ін.), простежується посилена увага до мовотворчості окремих письменників. В україністиці помітно зросла кількість досліджень, присвячених аналізові специфічних рис дискурсу передусім тих українських письменників, чиї імена та твори ще донедавна були вилучені з культурологічного, літературознавчого та мовознавчого об'єктів вивчення. Тривалий час літературна спадщина В. Винниченка не досліджувалася в Україні, була під забороною, як і творчість інших письменників-емігрантів-Б. Лепкого, У. Самчука, Є. Маланюка, Олега Ольжича, Т. Осьмачки. Їхні імена або замовчувалися, або характеризувалися в контексті з іменами «ворогів народу», «українських буржуазних націоналістів». Лише зараз твори цих митців повертаються до мовно-літературного процесу, стають предметом наукових студій. Українське мовознавство має значні успіхи у вивченні художніх дискурсів як особливих мовно-естетичних витворів, ментально маркованих знаків української культури. Традиції української школи лінгвостилістичного вивчення ідіолекту письменника започатковані в роботах О.
У роботі простежено домінантні риси, які характеризують синтаксичний лад письменницького доробку ... more У роботі простежено домінантні риси, які характеризують синтаксичний лад письменницького доробку Сергія Жадана.
The spectrum of emotional and axiological meaning plans of expressives is quite wide. It is based... more The spectrum of emotional and axiological meaning plans of expressives is quite wide. It is based on the following main features of emotional lexical units that distinguish them from neutral lexical units: organic connection with non-verbal fragments of the national picture of the world; the impact of scientific and technical, socioeconomic and cultural changes taking place in society; the primary role of the human factor; belonging to a specific lexical-semantic subsystems. Lexical expressions have a special status in the modeling of speech. Modern linguistics considers expressive vocabulary as a mandatory and important component of the system of expressive (figurative) means of texts. Lexical expressions take over the function of an intermediary between the denotative world (objective reality, the environment) and the inner world of a person, the range of his emotional states, intentions, between language and thinking. The analysis of lexical expressions through the prism of their stylistic functions in the structure of the text motivates the relevance of the proposed study. Its purpose is to reveal the stylistic functions of expressives in speech and in texts, to characterize the spectrum of emotional and evaluative semantic plans.
This article is analyzed the structure of preposition o(ob) + prepositional case of the noun. The... more This article is analyzed the structure of preposition o(ob) + prepositional case of the noun. The types of semantic-syntactic references of these word combinations has been defined. The article has turned out the peculiarities of the semantic-syntactic references in the sentences.
Збірник засновано у 2002 році Винниченкознавчою науковою лабораторією кафедри української літерат... more Збірник засновано у 2002 році Винниченкознавчою науковою лабораторією кафедри української літератури Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Інститутом літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України та Центром гуманітарної співпраці з українською діаспорою Винниченкознавча Наукова Лабораторія ЦЕНТР СПІВПРАЦІ З УКРАЇНСЬКОЮ ДІАСПОРОЮ (УКРАЇНА)
Матеріали другої Міжнародної наукової конференції (7-8 квітня 2022 року) Харків-2022 МІНІСТЕРСТВО... more Матеріали другої Міжнародної наукової конференції (7-8 квітня 2022 року) Харків-2022 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Г. С. СКОВОРОДИ Український мовно-літературний факультет імені Г. Ф. Квітки-Основ'яненка Кафедра зарубіжної літератури та слов'янських мов імені професора Михайла Гетманця АРГУМЕНТИ СУЧАСНОЇ ФІЛОЛОГІЇ. ОБРАЗ ЖІНКИ: «ЖІНОЧЕ», «ФЕМІНІСТСЬКЕ», «ФЕМІННЕ» Матеріали другої Міжнародної наукової конференції (7-8 квітня 2022 року) Харків-2022 Аргументи сучасної філології. Образ Жінки : «жіноче», «феміністське», «фемінне» ________________________________________________________________________________ 2 УДК 80 А 79 Організатори конференції-кафедра зарубіжної літератури та слов'янських мов імені професора Михайла Гетманця, ХНПУ імені Г.С. Сковороди Голова оргкомітету конференції-д. пед. н., проф., чл.-кор. НАПН України, ректор Бойчук Юрій Дмитрович (Україна) Заступник голови-д. філос. н., проф., проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Бережна Світлана Вікторівна (Україна) Науковий керівник конференц-проєкту-д. філол. н., проф., завідувачка кафедри зарубіжної літератури та слов᾽янських мов імені професора Михайла Гетманця Криворучко Світлана Костянтинівна (Україна) Члени оргкомітету: К.Ю. Голобородько-декан українського мовно-літературного факультету імені Г.Ф. Квітки-Основ'яненка, доктор філологічних наук, професор (Україна); І.І. Костікова-докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри теорії і практики англійської мови (Україна); О.В. Радчук-докторка філологічних наук, доцентка, професорка кафедри зарубіжної літератури та слов'янських мов мов імені професора Михайла Гетманця (Україна); О.О. Скоробогатова-докторка філологічних наук, доцентка, професорка кафедри зарубіжної літератури та слов'янських мов мов імені професора Михайла Гетманця (Україна); І.І. Степанченко-доктор філологічних наук, професор, професор кафедри зарубіжної літератури та слов'янських мов мов імені професора Михайла Гетманця (Україна); О.І. Артюх-кандидатка філологічних наук, доцентка, доцентка кафедри зарубіжної літератури та слов'янських мов мов імені професора Михайла Гетманця (Україна); А.Г. Козлова-кандидатка філологічних наук, доцентка, доцентка кафедри зарубіжної літератури та слов'янських мов мов імені професора Михайла Гетманця (Україна); І.В. Разуменко-кандидатка філологічних наук, професорка, професорка кафедри зарубіжної літератури та слов'янських мов мов імені професора Михайла Гетманця (Україна); Т.І. Тищенко-кандидатка філологічних наук, професорка, професорка кафедри української і зарубіжної літератури та журналістики імені професора Леоніда Ушкалова (Україна); Н.В. Тучина-кандидатка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри англійської філології (Україна); П. Рогальський-доктор філософії, докторант Університету Марії Кюрі-Склодовської Люблін (Польща); М.Й. Рохас-Багамон-доктор філософії Університету Сурколомбіана (Колумбія); Клодожіл Фабіано Рібейро душ Сантуш-кандидат технічних наук, професор математичної освіти, дослідник культурологічних аспектів математики (етноматематики) та ІКТ у математичній освіті на кафедрі математики MID-WEST STATE UNIVERSITY-UNICENTRO (Бразилія); Гонсалвес Даві Сільва-доктор філософії з перекладознавства, професор кафедри мов та літератури UNICENTRO (Державний університет Середнього Заходу), (Бразилія); Секретарі: О.О. Атанова, Л.О. Корнієнко, В.В. Четверик Аргументи сучасної філології. Образ жінки: «жіноче», «феміністське», «фемінне».
ДО ПИТАННЯ ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ УКРАЇНЦІВ БІЛОРУСІ ТА КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ... more ДО ПИТАННЯ ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ ГРОМАДСЬКИХ ОБ'ЄДНАНЬ УКРАЇНЦІВ БІЛОРУСІ ТА КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МІНСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ УКРАЇНЦІВ "ЗАПОВІТ" БІЛОРУСЬКОГО РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ * В статті паралельно виживаються сучасний та давній етнонім народу та країни: білоруси-литвини; Білорусь-Литва. * Власні назви гербів надалі будемо писати в лапках щоб відрізняти їх від загальних назв. Таким чином загальна назва тризуб поширюється на власну назву «Гедимінові стовпи» та «Тризуб» (герб України).
У статті здійснено функціонально-стилістичний аналіз концептосфери «добро» і «зло» в ідіолекті Во... more У статті здійснено функціонально-стилістичний аналіз концептосфери «добро» і «зло» в ідіолекті Володимира Винниченка, досліджено механізми концептуалізації фрагментів картини світу автора.
The authors emphasized the importance of the psychological competence of a teacher in higher educ... more The authors emphasized the importance of the psychological competence of a teacher in higher education. It is noted that after coming into force of the Law of Ukraine "On Higher Education" [1], all higher educational institutions gradually turn to a competency-oriented approach of learning. Therefore, an important condition for the formation and development of certain types of competency for the applicants of a certain educational level is the competence of the teacher of higher education because the quality and effectiveness of the educational process depends on him/her. According to the authors, psychological competence is the ability of a teacher of higher education to build and implement social interaction in a psychologically competent, rational, productive and effective way during the pedagogical process. The psychological competence of a teacher of higher education determines the totality of its components, that is, professionally important knowledge, skills, proficiency, habits, qualities, abilities, motivation, worldview, professionalpsychological readiness and experience. The specific contents of the professionally important components of the psychological competence of the teacher of higher educational institutions is revealed and it is emphasized that it provides socially adequate, professionally important forms and strategies of the teacher's behaviour. It is noted that psychological competence is interconnected with other types of competency profile of the teacher of the university, and therefore, it is necessary to have a clear idea about the contents of other types of competency of the competencial profile of the teacher in higher education.
ІДІОЛЕКТ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА: ЛЕКСИКО-ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ТА СТИЛІСТИЧНІ СКЛАДНИКИ. ДИСЕРТАЦІЯ, 2017
У дисертаційній праці вперше досліджено ідіолект В. Винниченка крізь призму індивідуально-авторсь... more У дисертаційній праці вперше досліджено ідіолект В. Винниченка крізь призму індивідуально-авторської концептосфери, з’ясовано склад лексичних і фразеологічних одиниць, стилістичних засобів мови всього художнього доробку письменника (прозових і драматичних творів, щоденникових записів), що об’єктивують концептосферу, світобачення, мовомислення й експресивний потенціал ідіолекту В. Винниченка. У роботі вперше виявлено та схарактеризовано константи й домінанти ідіолекту В. Винниченка; визначено склад лексичних, фразеологічних одиниць та стилістичних ресурсів, що належать до засобів їх вербалізації, репрезентують абсолютну антропоцентричність ідіолекту та особистісні фрагменти мовної картини світу автора, відбивають особливості ментально-лінгвального комплексу митця. Здійснено лексико-семантичний, фразео-семантичний і функціонально- стилістичний аналіз лексичних та фразеологічних одиниць ідіолекту В. Винниченка як ключових складників його мовної картини світу, виразників індивідуально- авторської системи експресивних засобів. Декодовано семантичні плани лексичних та фразеологічних одиниць крізь призму породження і сприйняття художнього тексту на тлі історичного та соціокультурного довкілля й на рівні мовлення індивіда, його світоглядних та лінгвокультурологічних орієнтирів.
Uploads
Papers by Людмила Коткова